Чи має право підприємство у зв'язку з виробничою необхідністю видати кошти під звіт засновнику з метою придбання товару (при цьому засновник не перебуває з таким підприємством у трудових відносинах)?

Підприємство має право видати кошти особі, яка не перебуває у трудових відносинах із ним (у тому числі засновнику), проте така видача регулюється нормами ЦКУ (а не КЗпП ).

Для доручення особі, яка не є працівником підприємства, вчинення певних цивільно-правових дій в інтересах та за рахунок такого підприємства необхідно укласти договір доручення (у письмовій або усній формі). Конструкція цього договору передбачає, що повірений діє виключно за рахунок довірителя (частина перша ст. 1000 ЦКУ ), а до обов'язків довірителя згідно з частиною другою ст. 1007 ЦКУ входить у тому числі забезпечення повіреного всім необхідним для виконання доручення (договором може бути передбачено подальшу компенсацію витрат повіреного, проте ця ситуація нас не цікавить). Отже, можливість видачі коштів особі, яка не перебуває у трудових відносинах, прямо передбачена в законодавстві.

Незважаючи на це, НБУ свого часу зробив висновок, що видача підзвітних коштів допускається лише працівникам (лист НБУ від 21.12.2006 р. № 11-113/4734-13871). Мінфін надав протилежний висновок, указавши на можливість видачі підзвітних коштів непрацівникам підприємства на підставі договору доручення, але в порядку, вказаному в наказі про облікову політику (лист Мінфіну від 13.02.2007 р. № 31-34000-30-25/2774). На додаток до цього зазначимо, що на користь можливості видачі коштів таким особам свідчать і приписи пп. 170.9.1 ПКУ , Положення № 637 та п. 4 Порядку № 1276.

Розібравшись з правомірністю видачі підзвітних коштів засновнику, який не є працівником підприємства, визначимо порядок та строки видачі таких коштів, а також подання авансового звіту. З цією метою слід орієнтуватися на загальні правила, прописані у ПКУ , Положенні № 637 та Порядку № 1276, оскільки названі акти в межах питання, що розглядається, поширюються як на працівників, так і на непрацівників.