Необхідність створення Концепції побудови банківської і грошово-кредитної статистики та статистики платіжного балансу обумовлена загальнодержавними потребами незалежної України в статистиці як на внутрішньодержавному, так і на міжнародному рівнях. Це обумовлено потребою визначення її місця у світовому співтоваристві, розвитком самостійної банківської та фінансової систем України, а також у зв'язку з покладенням на Національний банк відповідальності за зведення платіжного балансу держави.

Виходячи з того, що банківська і грошово-кредитна статистика та статистика платіжного балансу є самостійними галузями національної статистики, ця Концепція розкриває та поглиблює Концепцію побудови національної статистики України, затверджену постановою Кабінету Міністрів України N 326 від 4 травня 1993 року.

Створення банківської і грошово-кредитної статистики та статистики платіжного балансу здійснюється на підставі міжнародних стандартів з одночасним запровадженням передових технологій інформаційного забезпечення.

Банківська та грошово-кредитна статистика, як складова частина фінансової статистики, має своїм завданням створення статистичних показників, що базуються на досвіді країн з розвинутою ринковою економікою, а також на рекомендаціях Міжнародного валютного фонду та Світового банку реконструкції і розвитку з урахуванням національних особливостей України.

Система статистичних показників банківської і грошово-кредитної статистики має забезпечувати органи законодавчої і виконавчої влади та Національний банк України як центральний банк держави необхідною інформацією, яка б давала змогу:

- аналізувати стан та перспективи розвитку банківської системи;

- прогнозувати розвиток грошово-кредитної політики держави та аналізувати її виконання;

- стежити за розвитком валютного ринку та операцій з іноземною валютою;

- здійснювати заходи щодо забезпечення стабільності національної грошової одиниці;

- здійснювати нагляд за діяльністю комерційних банків та інших фінансових небанківських організацій;

- моделювати регулюючі функції Національного банку України;

- забезпечувати взаємозв'язок банківської і грошово-кредитної статистики з такими макроекономічними системами даних, як система національних рахунків, платіжний баланс і статистика державних фінансів з метою розробки фінансових програм розвитку держави та макроекономічного аналізу;

- забезпечувати порівнянність із даними міжнародних фінансових і банківських організацій та центральних банків інших країн.

Становлення банківської і грошово-кредитної статистики передбачає такі напрями:

- визначення системи показників для виконання Національним банком України регулюючих і наглядових функцій та забезпечення потреб макроаналізу;

- опрацювання методології Міжнародного валютного фонду щодо агрегування статей балансу Національного банку України і консолідованих балансів комерційних банків у цілях грошово-кредитної статистики;

- реорганізація діючої системи бухгалтерського обліку відповідно до вимог міжнародних стандартів;

- реорганізація діючої та створення нової бухгалтерської і статистичної звітності банків та інших фінансових небанківських організацій;

- створення банку даних з банківської і грошово-кредитної статистики та статистики національної економіки;

- розвиток аналітичної та дослідницької роботи;

- опрацювання методологічного забезпечення статистики;

- видання статистичного "Бюлетеня Національного банку України";

- накопичення інформації про економічний розвиток інших держав та їхню монетарну політику.

Враховуючи специфічні умови діяльності банківської системи як окремої галузі, тут діє своя система бухгалтерського обліку, яка відрізняється від бухгалтерського обліку в інших галузях економіки. Тому банківська система бухгалтерського обліку та звітності повинна відповідати вимогам державної статистики з метою отримання необхідної інформації для системи національних рахунків, розрахунку валового внутрішнього і національного продукту, оцінки фінансового стану банківської системи тощо.

Бухгалтерський облік та звітність у банках України потребують наближення до міжнародних стандартів і повинні відповідати вимогам отримання інформації для забезпечення аналізу грошово-кредитної політики держави, контролю за діяльністю комерційних банків, дотримання ними економічних нормативів, проведення аналізу та приймання рішень з конкретних питань банківської та фінансової діяльності.

З цією метою необхідно розробити нормативні документи на підставі загальнодержавних законодавчих документів і законів України, які повинні відповідати вимогам міжнародної практики банківської діяльності. Серед таких нормативних документів у першу чергу потрібні:

- Положення про бухгалтерський облік у банках;

- Правила ведення бухгалтерського обліку в банках;

- Інструкція з операційної та бухгалтерської роботи в банках;

- План рахунків бухгалтерського обліку в банках;

- Правила застосування Плану рахунків.

Для ведення бухгалтерського обліку в банках важливе значення має План рахунків бухгалтерського обліку, який повинен чітко відображати усі види банківської діяльності у різних розрізах, зокрема за видами валют (з відокремленням конвертованої та неконвертованої), за формами власності, резидентами і нерезидентами тощо.

План рахунків бухгалтерського обліку в банках повинен містити всю необхідну інформацію для потреб аналізу, зокрема про:

- фінансову діяльність банків;

- випуск в обіг національної валюти та кошти в банках;

- дорогоцінні метали, іноземну валюту та розрахунки за іноземними операціями;

- відносини з урядом України, внутрішній та зовнішній борги держави;

- відносини з Міжнародним валютним фондом;

- відносини Національного банку з комерційними банками;

- усі види кредитів, у тому числі емісійні;

- розрахунки в межах України та з іноземними державами.

Поряд з реорганізацією бухгалтерського обліку та звітності у банківській сфері потребує реорганізації статистична звітність банків та фінансових небанківських організацій. Необхідність цього випливає з вимог виконання Національним банком України регулюючих та контролюючих функцій, які покладені на нього як на центральний банк держави законами України, а також потреб аналізу стану та розвитку банківської системи і фінансових відносин в економіці держави.

Система статистичної звітності повинна:

- враховувати досвід центральних банків розвинутих країн та загальноприйняті міжнародні стандарти;

- базуватися на даних бухгалтерського обліку та звітності, а також первинного аналітичного обліку в банках та фінансових організаціях;

- бути оптимальною за кількістю форм та складом статистичних показників у формі;

- розкривати кількісні та якісні сторони явища, що вивчається;

- бути зручною для заповнення, розробки та створення програм електронної обробки тощо.

Виходячи з потреб виконання своїх функцій та аналізу фінансових відносин в економіці, Національний банк України повинен охоплювати статистичною звітністю не тільки комерційні банки, а й фінансові організації, які виконують окремі банківські функції або мають вплив на грошовий обіг чи операції з іноземною валютою. Це дасть змогу отримати вичерпну інформацію для аналізу та прийняття рішень з окремих напрямів діяльності Національного банку України.

Узагальнююча статистична інформація, яку отримують на підставі розробок статистичної звітності, повинна бути доступною для широкого кола споживачів та громадян. З цією метою Національний банк України повинен видавати бюлетень та інші як періодичні, так і неперіодичні видання, які б подавали статистичну та аналітичну інформацію про стан і розвиток банківської системи України, а також інші матеріали, що стосуються діяльності банківської сфери.

Важлива функція статистичної інформації - забезпечити можливість порівнювати статистичні дані по Україні з даними міжнародних організацій та центральних банків інших країн. Це дає змогу визначати рівень розвитку банківської системи України порівняно з іншими державами, а також простежувати процес входження України у світовий фінансовий простір.

Крім того, Україна як член Міжнародного валютного фонду та Світового банку повинна відповідно до загальноприйнятих вимог надавати цим організаціям статистичні звіти, враховуючи всі фінансово-економічні показники.

Банківська і грошово-кредитна статистика має чотири напрями:

- загальнобанківська статистика;

- монетарна (грошово-кредитна) статистика;

- статистика банківського нагляду;

- статистика операцій з іноземною валютою.

Кожен із цих напрямів повинен відповідати таким вимогам:

- достатньою мірою охоплювати усі аспекти їхньої діяльності, що дасть змогу уникнути помилок при аналізуванні та розрахунках;

- надавати інформацію, необхідну при зміні обставин чи ситуації для прийняття своєчасних рішень;

- деталізувати дані для більш повного та всебічного аналізу;

- забезпечувати достовірність інформації.

Кожен напрям банківської і грошово-кредитної статистики розробляє систему статистичних показників, яка повинна відображати діяльність Національного банку України, комерційних банків та фінансових установ. Зокрема, статистичні показники повинні висвітлювати діяльність банківської системи як у цілому, так і юридичних осіб, а також у розрізі регіонів, галузей економіки, операцій з резидентами та нерезидентами.

Мета загальнобанківської статистики - відображати узагальнюючі показники розвитку банківської системи в Україні та фінансово-економічної діяльності держави.

Система загальнобанківських статистичних показників повинна відображати:

- кількісний та якісний склад банківської системи та фінансових організацій;

- мережу банків і фінансових організацій та їхніх установ;

- розмір статутного фонду, зареєстрованого та сплаченого;

- власні кошти банків та їхні складові;

- залучені кошти банків та фінансових організацій;

- участь іноземного капіталу;

- доходи, витрати та прибуток банків;

- баланс кредитних ресурсів та їх використання;

- депозитні вкладення населення у банки та інші фінансові організації;

- стан кореспондентських рахунків комерційних банків у Національному банку України;

- участь банків в обігу цінних паперів.

Монетарна (грошово-кредитна) статистика повинна характеризувати найважливіші аспекти і висвітлювати результати діяльності банківської системи та Національного банку України у взаємозв'язку з основними показниками розвитку економіки.

На підставі цієї статистики повинні вирішуватися питання, які стосуються впливу Національного банку України як центрального банку держави на інфляцію та процеси стабілізації національної валюти. Вона повинна спрямовуватися на виявлення його ролі як емісійного центру грошово-кредитної системи, ефективність його заходів щодо стримання чи збільшення темпів зростання грошової маси, кредитної, депозитної та процентної політики.

Статистичні показники монетарної (грошово-кредитної) статистики повинні відображати:

- обсяги та структуру грошової маси в цілому;

- активи та пасиви уряду в Національному банку України і загалом у банківській системі;

- зовнішні активи та пасиви Національного банку України і всієї банківської системи;

- загальний обсяг і основні види кредитів банківської системи;