Національний банк України, зважаючи на численні звернення банків щодо практичного застосування норм законів України "Про банки і банківську діяльність" (далі - Закон про банки) та "Про акціонерні товариства" (далі - Закон про товариства) стосовно повноважень органів управління банків, надає наступні роз'яснення.

Відповідно до вимог частини другої статті 1 Закону про товариства особливості правового статусу, створення, діяльності, припинення, виділу акціонерних товариств, що провадять діяльність на ринках фінансових послуг, а також державних акціонерних товариств визначаються законами України.

Закон про банки згідно із вимогами статті 1 цього Закону визначає структуру банківської системи, економічні, організаційні і правові засади створення, діяльності, реорганізації і ліквідації банків.

Зокрема, статтею 16 Закону про банки визначено, яку інформацію обов'язково має містити статут банку. Окрім зазначеної інформації статут банку має бути також доповнений відомостями, які передбачені статтею 13 Закону про товариства.

При цьому, статут банку має містити, зокрема, інформацію про структуру управління банком, органи управління, їх компетенцію та порядок прийняття рішень, а також порядок зміни складу органів управління банку.

Відповідно до частини першої статті 37 Закону про банки органами управління банку є загальні збори учасників, спостережна рада, правління (рада директорів) банку. В той же час, Законом про товариства до органів управління акціонерного товариства належать загальні збори (розділ VII), наглядова рада (розділ VIII) та виконавчий орган, зокрема, правління (розділ IX).

Враховуючи зазначене, при приведенні банками, створеними у формі акціонерних товариств, своїх статутів у відповідність з вищевказаними законами України Національний банк України зазначає, що при визначенні повноважень органів управління в статуті банку мають враховуватися як вимоги Закону про банки, так і Закону про товариства в частині, що не суперечать Закону про банки.