З метою організації та вдосконалення в банках України систем стрес-тестування Правління Національного банку України

1. Схвалити Методичні рекомендації щодо порядку проведення стрес-тестування в банках України, що додаються.

2. Департаментам безвиїзного банківського нагляду (К.В.Рожкова), інспектування банків (С.В.Фабер), нормативнометодологічного забезпечення банківського регулювання та нагляду (Н.В.Іваненко), начальникам територіальних управлінь Національного банку України враховувати Методичні рекомендації щодо порядку проведення стрес-тестування в банках України в практичній діяльності.

3. Контроль за виконанням цієї постанови покласти на виконавчого директора - директора Дирекції з банківського регулювання та нагляду В.В.Пасічника.

4. Департаменту нормативно-методологічного забезпечення банківського регулювання та нагляду (Н.В.Іваненко) довести зміст цієї постанови до відома структурних підрозділів центрального апарату, територіальних управлінь Національного банку України, а також до банків України для керівництва та використання в роботі.

5. Постанова набирає чинності з дати підписання.

Методичні рекомендації щодо порядку проведення стре-стестування в банках України (далі - Методичні рекомендації) розроблені відповідно до Законів України "Про банки і банківську діяльність", "Про Національний банк України" та основних принципів ефективного банківського нагляду, що підготовлені Базельським комітетом з банківського нагляду.

Методичні рекомендації розроблено з метою визначення підходів для здійснення оцінки стабільності банківської системи або окремого банку за межами нормального операційного процесу та встановлення ступеня витривалості у разі виникнення екстремальних подій.

1.1. Стрес-тестування - це метод кількісної оцінки ризику, який полягає у визначенні величини неузгодженої позиції, яка наражає банк на ризик, та у визначенні шокової величини зміни зовнішнього фактора - валютного курсу, процентної ставки тощо. Поєднання цих величин дає уявлення про те, яку суму збитків чи доходів отримає банк, якщо події розвиватимуться за закладеними припущеннями.

1.2. За допомогою стрес-тестування визначаються особливо вразливі місця окремих сфер діяльності банків.

1.3. Доцільність проведення стрес-тестування обумовлена наявними загрозами, на які наражаються банки в процесі своєї діяльності, потребою чіткої ідентифікації ризиків, установлення величини їх впливу та недопущення значних фінансових втрат.

1.4. Національний банк України рекомендує банкам дотримуватися цих Методичних рекомендацій з метою досягнення базового рівня ефективної та надійної практики стрес-тестування.

1.5. Кожен банк може розробити власну процедуру проведення стрес-тестування та запровадити свої моделі для аналізу впливу різних факторів ризику на фінансовий результат з урахуванням індивідуальності ризикового портфеля та специфіки своєї діяльності.

2.1. Метою проведення стрес-тестування є оцінка ризиків та визначення спроможності протистояти потрясінням на фінансовому ринку.

2.2. За допомогою стрес-тестування банк може визначити розмір збитків у цілому та за окремими видами активів у разі виникнення екстремальних подій, а також свої потенційні можливості покривати ці збитки, оцінити стан власного капіталу та визначити якість власних методик щодо управління ризиками.

2.3. Основним завданням за результатами стрес-тестування є підготовка упереджувальних стратегічних і тактичних заходів, які дозволять врегулювати проблемні або напружені ситуації, що можуть виникнути в майбутньому, та послабити вплив різних ризиків на діяльність банків.

3.1. Ступінь впливу окремих ризиків залежить від багатьох факторів, які в тій чи іншій мірі обмежують або посилюють їх дію.

Здійснення стрес-тестування потребує визначення основних факторів ризиків, які можуть впливати на діяльність та фінансовий стан банку.

3.2. Під час визначення основних факторів ризиків необхідно здійснювати аналіз структури банківських операцій як у цілому, так і за окремими складовими і враховувати характер цих операцій та спеціалізацію банку.

3.3. Перелік факторів ризиків, які використовуються в процесі стрес-тестування, залежить від зовнішнього середовища, у якому працює банк, та специфіки його діяльності.

3.4. Як базові фактори ризиків доцільно використовувати такі:

макроекономічні категорії:

стабільність економічної ситуації (економічний спад, радикальна зміна вектора розвитку економіки, дефолти першокласних компаній-позичальників тощо);

значні коливання курсу національної валюти відносно інших валют (інфляція, дефляція);

відкритість (доступність) міжбанківського ринку;

рівень політичної та геополітичної стабільності;

стійкість фінансових ринків (у тому числі можливість протидіяти спекулятивним атакам);

зміни процентних ставок (наприклад, LIBOR, облікової ставки тощо);

можливість знецінення майна, що перебуває як забезпечення за кредитними операціями банків (зокрема, через падіння цін на ринку нерухомості, кризу окремих галузей економіки тощо);

волатильність цін на енергоресурси.

Мікроекономічні категорії:

можливість доступу банку до зовнішніх джерел підтримання ліквідності;

конкурентна позиція банку (визначена за методикою SWOT-аналізу як узагальнена оцінка).

4.1. Банки самостійно визначають перелік і типи ризиків, які для них найбільш актуальні.

Під час визначення переліку типів ризиків слід ураховувати те, що вони прямо або опосередковано будуть здійснювати вплив на всі напрями діяльності банку.

4.2. Ураховуючи світовий досвід щодо здійснення стрестестування та рекомендації, які викладені в Основних принципах ефективного банківського нагляду, що розроблені Базельським комітетом з банківського нагляду, банкам доцільно здійснювати стрес-тестування за такими ризиками:

кредитний ризик;

ризик ліквідності;

ринковий ризик (валютний ризик, ризик зміни процентної ставки);

операційний ризик.

5.1. Стрес-тестування банків уключає кількісні та якісні складові аналізу.

5.2. Кількісний аналіз спрямований на ідентифікацію можливих сценаріїв розвитку подій. Він визначає масштаби можливих змін ринкової кон'юнктури та коливань основних її компонентів, що впливають на результат діяльності банку та рівень його економічної безпеки.

5.3. За допомогою якісного аналізу оцінюється спроможність капіталу банку покривати можливі збитки та визначається комплекс заходів для зниження рівня ризику, мінімізації можливих втрат і збереження та захисту капіталу.

5.4. Поширенішими методами здійснення стрес-тестування є сценарний аналіз (далі - сценарій) і аналіз чутливості (далі - чутливість).

5.5. Сценарій стрес-тестування - це модель можливого розвитку подій під впливом різних факторів ризику.

Сценарії стрес-тестування повинні охоплювати всі передумови, виникнення яких може завдати серйозних ударів по фінансовій стабільності банку.

У цьому разі термін дії сценаріїв не обмежується, оскільки використання сценаріїв спрямовано на отримання конкретного результату здійснюваного дослідження (установлення розміру втрат, що може зазнати банк, або визначення адекватності регулятивного капіталу після застосування стрес-тесту).

Під час розроблення сценарію особливу увагу необхідно приділяти використанню факторів з максимально негативним впливом, що можуть призвести до подій, унаслідок виникнення яких банк може зазнати найбільших втрат та опрацювати варіанти найгіршого розвитку подій.

5.6. Ефективність сценарного аналізу залежить від професіоналізму та підготовки експертів. Експертні припущення та судження є неформалізованими, однак дуже вагомими складовими сценарію. У зв'язку з багатогранністю та складністю економічних процесів спеціалісти змушені оперувати загальними закономірностями та тенденціями з урахуванням історичних взаємозв'язків і спиратися на власні спостереження та досвід.

5.7. Рекомендується використовувати експертні та математичні підходи. За допомогою експертних підходів можна обирати попередній перелік факторів, а за допомогою математичних - статистично найважливіші.

5.8. У процесі обрання конкретного сценарію необхідно враховувати профіль і пріоритетні напрями діяльності банку.

5.9. Стрес-тестування може базуватися на історичних сценаріях з використанням варіантів подій, що мали місце у минулому, або на гіпотетичних сценаріях, з використанням варіантів подій, які не відбувалися але теоретично можуть статися.

5.10. Необхідно пам'ятати, що історичні сценарії не враховують усіх змін економічного середовища, які відбуваються з часом.

За наявності певного ряду історичних даних можна розраховувати вірогідний діапазон можливих змін за допомогою методу математичної статистики. Якщо історичних даних немає, то ймовірність змін доцільно визначати гіпотетично.

5.11. Необхідно враховувати, що сценарії, побудовані на підставі історичних подій та минулих криз, не обов'язково будуть сценаріями найгіршого розвитку подій. Реально можуть мати місце потенційні економічні та ринкові зміни, які ще не відбулися, але наслідки яких для банку можуть бути більш тяжкими, ніж наслідки історичних криз, що спостерігалися в реальному житті.

5.12. Як історичні кризові події останніх років під час розроблення сценаріїв можна використовувати такі:

азіатська валютно-фінансова криза 1997 року;

дестабілізація фінансового ринку у зв'язку з дефолтом Росії 1998 року;

криза світових фінансових ринків після терористичних актів 11 вересня 2001 року;

кредитна криза США 2007 року;

криза світових фондових ринків у січні 2008 року.

Кризи, що відбулися в минулому, необхідно коригувати та адаптувати до умов сьогодення, оскільки вони рідко повторюються в тому вигляді, у якому траплялися раніше.

5.13. Якщо історичні сценарії не можуть врахувати певних факторів ризику, то доцільно використовувати гіпотетичні сценарії.

Перевагами такого виду сценаріїв є можливості гнучкішого формулювання можливих криз.

Зазначені сценарії можуть застосовуватися для виявлення подій, відносно яких портфель банківських активів найбільш уразливий.

Обов'язково слід передбачати те, щоб зазначені сценарії були ймовірними та правдоподібними і відображали реальні факти історичних подій.

5.14. Вибір сценаріїв залежить від багатьох факторів та має враховувати взаємозв'язок між історичною подією та конкретним банківським портфелем.

5.15. Сценарії стрес-тестування є ефективними, якщо вони:

передбачають тільки суттєві зміни факторів;

під час розрахунку результативних показників ураховують більшість базових факторів ризику;

дозволяють отримати правдоподібні, на думку експертів, прогнозовані події із заданою ймовірністю їх виникнення.

5.16. Сценарії стрес-тестування мають враховувати вірогідність виникнення надзвичайних обставин як у межах одного ринку, так і в межах кількох ринків або валют одночасно. У цьому разі необхідно здійснювати прогноз можливих дій інших банків, що можуть виявитися постраждалими внаслідок впливу визначених факторів ризику.

5.17. Стрес-тестування чутливості полягає в дослідженні впливу на діяльність банку одного або кількох взаємопов'язаних факторів ризику. У разі використання цього підходу стрес-тестування здійснюється оцінка впливу миттєвої зміни одного фактора ризику, тоді як інші базові умови залишаються незмінними.