У зв'язку з численними зверненнями щодо тарифів на електричну енергію, що використовується для надання послуг населенню з тепло- та водопостачання, Національна комісія регулювання електроенергетики України надає наступні роз'яснення.

Закон України "Про житлово-комунальні послуги" визначає, що комунальні послуги є результатом господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством. При цьому, споживачем комунальних послуг є фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу.

Порядок застосування тарифів на електроенергію, що відпускається населенню і населеним пунктам, затверджений постановою НКРЕ від 10.03.99 N 309 (зі змінами), встановлює тарифи на відпуск електроенергії населенню для різних індивідуальних побутових потреб у жилих будинках, квартирах, гуртожитках; для потреб особистих підсобних господарств, присадибних і садових ділянок, дач; освітлення гаражів та боксів для особистих автомобілів та човнів. До комунально-побутових потреб населення належать індивідуальні витрати електроенергії на побутове освітлення, опалення, приготування їжі, не пов'язану з отриманням доходів, роботу електричних побутових пристроїв (пральних машин, холодильників тощо), приватної комп'ютерної та оргтехніки, санітарно-гігієнічні та культурні потреби.

Відповідно до пункту 2.1 зазначеного Порядку до населених пунктів відносяться споживачі, які розраховуються з енергопостачальною організацією за загальним розрахунковим лічильником за електроенергію, яка споживається населенням для різних побутових потреб у житлових будинках, квартирах, гуртожитках , для потреб особистих підсобних господарств, присадибних і садових ділянок, дач, освітлення гаражів та боксів для особистих автомобілів, човнів, а також установи виконання покарань і лікувально-трудові профілакторії, слідчі ізолятори.