Національна комісія регулювання електроенергетики України розглянула ваше звернення від 10.03.2010 N 03юр787/10 щодо форми оплати електричної енергії та з урахуванням наведеної у вашому зверненні інформації в межах компетенції повідомляє.

Згідно із Цивільним кодексом УРСР від 18.07.63, норми якого були чинні до 01.01.2004, підставами для виникнення цивільних прав та обов'язків були, зокрема, угоди, передбачені законом, адміністративні акти.

Відповідно до Цивільного кодексу України, що набрав чинності з 01.01.2004, акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності.

Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов'язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.

Законом України від 22.06.2000 N 1821-III "Про внесення змін до Закону України "Про електроенергетику" (далі - Закон), що набрав чинності з 07.07.2000, встановлено, що споживач, якому електрична енергія постачається енергопостачальником, що здійснює підприємницьку діяльність з постачання електричної енергії на закріпленій території, зобов'язаний оплачувати її вартість виключно коштами шляхом їх перерахування на розподільчий рахунок енергопостачальника. У разі проведення споживачем розрахунків в інших формах та/або сплати коштів на інші рахунки такі кошти не враховуються як оплата спожитої електричної енергії.

Таким чином, вказана норма Закону застосовується до відносин між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом та споживачем і є обов'язковою для виконання сторонами цих відносин з 07.07.2000.

Окремо зазначаємо, що на всі правовідносини, що виникають у державі, поширюється юрисдикція суду. Судові рішення, ухвалені судами іменем України, є обов'язковими до виконання на всій території України.