Національна комісія регулювання електроенергетики України (далі - НКРЕ) розглянула ваш лист від 19.12.2007 N 163/УКБ-7/1275 та в межах своєї компетенції повідомляє наступне.

Частиною другою статті 18 Закону України "Про електроенергетику" визначено, що фінансування капітального будівництва, реконструкції та обслуговування об'єктів, призначених для спільних потреб підприємств електроенергетики та підприємств інших галузей, провадиться за рахунок замовників (власників) та користувачів цих об'єктів.

Відповідно до пункту 3 розпорядження Кабінету Міністрів України від 11.09.2007 N 727-р "Про схвалення Програми розвитку електричних мереж напругою 35 - 110 (150) кВ та визначення обсягів реконструкції електричних мереж напругою 0,4-10 кВ на 2007-2011 роки" НКРЕ в тому числі надано повноваження щодо визначення джерел фінансування передбачених Програмою заходів з урахуванням можливості залучення коштів державного та місцевих бюджетів, підприємств галузі, а також інвестицій за економічним механізмом, визначеним Кіотським протоколом до Рамкової конвенції ООН про зміну клімату.

Згідно з частиною першою статті 1 Закону України "Про природні монополії" природна монополія - стан товарного ринку, при якому задоволення попиту на цьому ринку є більш ефективним за умови відсутності конкуренції внаслідок технологічних особливостей виробництва (у зв'язку з істотним зменшенням витрат виробництва на одиницю товару в міру збільшення обсягів виробництва), а товари (послуги), що виробляються суб'єктами природних монополій, не можуть бути замінені у споживанні іншими товарами (послугами), у зв'язку з чим попит на цьому товарному ринку менше залежить від зміни цін на ці товари (послуги), ніж попит на інші товари (послуги) (далі - товари).

Враховуючи вищенаведене, суб'єкти господарювання, що надають послуги з приєднання до електричних мереж займають монопольне (домінуюче) положення по відношенню до інших суб'єктів господарювання. При цьому, за відсутності державного регулювання цін на зазначені послуги такі суб'єкти мають можливість для зловживання своїм монопольним становищем при визначенні цін (тарифів) на надання певних видів послуг іншим суб'єктам господарювання. Зокрема, на адресу НКРЕ неодноразово надходили звернення щодо необґрунтованого включення до технічних умов тих чи інших вимог, які не мають безпосереднього відношення до приєднання електроустановок.

До набрання чинності Методики обрахування плати за приєднання електроустановок до електричних мереж (далі - Методика) величина плати за приєднання визначалась виходячи з кошторисної вартості конкретних робіт, які необхідно було виконати для того, щоб надати відповідному замовнику послугу з приєднання. Це, у свою чергу, створювало нерівні умови з оплати вартості приєднання в межах певної території. А саме, в районі з нерозвиненою інфраструктурою мереж перший замовник (виходячи з кошторисної вартості робіт) сплачував максимальну плату. Для надання послуги наступним змовникам використовувались побудовані для першого замовника мережі та підстанції, але механізму як перерозподілу витрат між замовниками, так і стягнення з усіх наступних якихось додаткових коштів (понад кошторис) не існувало.

Враховуючи те, що зазначену проблему неможливо було розв'язати за допомогою ринкових механізмів (на договірній основі) та на виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 20.06.2007 N 452-р "Про впорядкування оплати послуг, що надаються власниками електричних мереж", державним підприємством Український науково-дослідний, проектно-вишукувальний та конструкторсько-технологічний інститут "Укрсільенергопроект" було розроблено, а НКРЕ погоджено з Міністерством палива та енергетики України, Антимонопольним комітетом України, Державним комітетом України з питань технічного регулювання та споживчої політики та Державним комітетом України з питань регуляторної політики та підприємництва та затверджено постанову НКРЕ від 19.07.2007 N 983 "Про затвердження Методики обрахування плати за приєднання електроустановок до електричних мереж".