Національна комісія регулювання електроенергетики України розглянула ваш лист від 08.01.2008 р. N 23/37-11 та повідомляє.

Згідно з положеннями Узагальнюючого податкового роз'яснення щодо застосування підпункту 5.3.5 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" платниками податку на прибуток - споживачами електричної енергії, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 11.01.2007 р. N 696, відповідно до частини четвертої ст. 26 Закону України від 16 жовтня 1997 року N 575/97-ВР "Про електроенергетику" (далі - Закон) споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством України. Правила користування електричною і тепловою енергією для населення затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Частиною п'ятою цієї статті встановлено, що споживачі (крім населення, професійно-технічних навчальних закладів та вищих навчальних закладів I - IV рівнів акредитації державної і комунальної форм власності) у випадку споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період сплачують енергопостачальникам двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини.

При цьому згідно із частиною сьомою ст. 27 Закону санкції, передбачені частинами четвертою і п'ятою статті 26 цього Закону, застосовуються в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Отже, з точки зору Закону перевищення договірної величини споживання електроенергії розглядається як правопорушення, до якого застосовуються відповідні санкції.

Поняття "господарські санкції" визначене частиною першою статті 217 Господарського кодексу України від 16.01.2003 N 436-IV (далі - Кодекс) як заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовується, зокрема, такий вид господарських санкцій, як штрафні (частина друга ст. 217 Кодексу).

Штрафними санкціями згідно із частиною першою ст. 230 Кодексу визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

При цьому відповідно до частини четвертої ст. 231 Кодексу розмір санкцій може бути встановлено у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).