Національна комісія регулювання електроенергетики України (далі - НКРЕ) розглянула ваше звернення від 06.04.2007 N 1560/03 щодо порядку застосування пункту 3.6 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ від 31.07.1996 N 28 (у редакції постанови НКРЕ від 17.10.2005 N 910 (далі - Правила), та повідомляє.

1, 2. Відповідно до положень статті 26 Закону України "Про електроенергетику", споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством України.

Згідно з абзацами першим та другим пункту 1.1 Правил, Правила регулюють взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії).

Дія Правил поширюється на всіх юридичних осіб та фізичних осіб (крім населення).

Положеннями пункту 1 постанови НКРЕ від 17.10.2005 N 910 "Про внесення змін до Правил", зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 18.11.2005 за N 1399/11679 (далі - Постанова), передбачено, що суб'єкти господарювання, на яких поширюється дія Правил, протягом трьох років від дати набрання чинності постановою мають привести взаємовідносини між собою у відповідність до вимог Правил.

Як зазначено абзацами першим та другим пункту 3.13 Правил планова заміна, обслуговування та ремонт розрахункових засобів обліку електричної енергії здійснюється електропередавальною організацією або іншою організацією, яка має право на виконання цих робіт, за рахунок їх власників.

Непланова заміна розрахункового засобу обліку електричної енергії здійснюється електропередавальною організацією або іншою організацією, яка має право на виконання цих робіт, за рахунок організації, на вимогу (за ініціативою) якої здійснюється заміна розрахункового засобу обліку.

Тобто, в разі коли заміна розрахункових засобів обліку, встановлених в схемі обліку багатоквартирного житлового будинку, є плановою (проводиться з метою приведення обліку в відповідність до вимог пункту 3.6 Правил у встановлені Постановою строки) вона має здійснюватися за рахунок власника зазначених засобів обліку. У разі коли такі заміна є позаплановою вона має здійснюватися за рахунок ініціатора заміни. Якщо ініціаторами позапланової заміни є обидві сторони, то оплата вартості проведення заміни здійснюється на умовах пайової участі обох сторін.

Відповідальність за збереження і цілісність розрахункових засобів обліку електричної енергії та пломб відповідно до акта про пломбування та відповідальність за збереження засобів обліку та пломб на них покладається на їх власника або організацію, на території (у приміщенні) якої вони встановлені і яка відає цією територією (приміщенням) на підставі права власності або користування (пункт 3.3 Правил.

Відповідальність за збереження поквартирних приладів обліку, встановлених на сходових клітках, та пломб на них несе власник будинку або організація, у віданні якої перебуває будинок (абзац другий пункту 11 Правил користування електричною енергією для населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.99 N 1357).

Відповідно до частини 4 пункту 13 Положення про державний енергетичний нагляд за режимами споживання електричної і теплової енергії, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.08.96 N 929 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 13.02.2006 N 131 (далі - Положення), завданнями та функціями державного енергетичного нагляду є здійснення в межах своєї компетенції нагляду за технічним станом та організацією експлуатації електричних і теплових установок та мереж суб'єктів електроенергетики, суб'єктів відносин у сфері теплопостачання і споживачів електричної енергії та нагляд за дотриманням суб'єктами електроенергетики, суб'єктами відносин у сфері теплопостачання і споживачами електричної енергії вимог Правил улаштування електроустановок, Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів, та інших нормативно-правових і нормативно-технічних актів з питань електроенергетики та теплопостачання.

Підпунктом 4 пункту 13 Положення передбачено, що Головний державний інспектор України з енергетичного нагляду, його заступники, старші державні інспектори з енергетичного нагляду та державні інспектори з енергетичного нагляду під час виконання своїх функцій мають право видавати в межах своєї компетенції суб'єктам електроенергетики, суб'єктам відносин у сфері теплопостачання і споживачам електричної енергії обов'язкові для виконання приписи щодо усунення виявлених Держенергонаглядом порушень нормативно-правових і нормативно-технічних актів у сфері електроенергетики та теплопостачання і здійснювати контроль за їх виконанням;

Законні вимоги посадових осіб Держенергонагляду є обов'язковими для виконання керівниками та посадовими особами суб'єктів електроенергетики, суб'єктів відносин у сфері теплопостачання і споживачів електричної енергії незалежно від форми власності (пункт 15 Положення).

3. Частиною другою статті 32 Закону України "Про власність" передбачено, що суб'єктами права комунальної власності є адміністративно-територіальні одиниці в особі обласних, районних, міських, селищних, сільських Рад народних депутатів.

Відповідно до частини 1 статті 35 Закону України "Про власність", об'єктами права комунальної власності є майно, що забезпечує діяльність відповідних Рад і утворюваних ними органів; кошти місцевих бюджетів, державний житловий фонд, об'єкти житлово-комунального господарства; майно закладів народної освіти, культури, охорони здоров'я, торгівлі, побутового обслуговування; майно підприємств; місцеві енергетичні системи, транспорт, системи зв'язку та інформації, включаючи націоналізоване майно, передане відповідним підприємствам, установам, організаціям; а також інше майно, необхідне для забезпечення економічного і соціального розвитку відповідної території.

Частиною другою статті 1 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" державний житловий фонд визначено, як житловий фонд місцевих Рад народних депутатів та житловий фонд, який знаходиться у повному господарському віданні чи оперативному управлінні державних підприємств, організацій, установ.

Власники квартир багатоквартирних будинків є співвласниками допоміжних приміщень будинку, технічного обладнання, елементів зовнішнього благоустрою і зобов'язані брати участь у загальних витратах, пов'язаних з утриманням будинку і прибудинкової території відповідно до своєї частки у майні будинку. Допоміжні приміщення (кладовки, сараї і т.ін.) передаються у власність квартиронаймачів безоплатно і окремо приватизації не підлягають (частина 2 статті 10 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду".

Для забезпечення ефективного використання приватизованих квартир та управління ними власники квартир (будинків) можуть створювати товариства або об'єднання індивідуальних власників квартир і будинків. У багатоквартирному будинку, квартири якого не повністю приватизовані, між товариством (об'єднанням) індивідуальних власників квартир і власниками неприватизованих квартир укладається угода про спільне володіння будинком та дольову участь у витратах на його утримання. (частина 3 статті 10 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду".