У зв'язку із надходженням на адресу Національної комісії регулювання електроенергетики України численних запитів щодо практичного застосування процедури встановлення та коригування споживачам граничних величин, обумовлених у Порядку постачання електричної енергії споживачам, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24 березня 1999 р. N 441 у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 9 квітня 2002 р. N 475 (далі - Порядок), а також скарг споживачів щодо неправомірного нарахування п'ятикратної вартості обсягу електричної енергії та рівня потужності, Комісія повідомляє таке.

У відповідності до пункту 1 статті 21 Закону України "Про підприємства в Україні", відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями і громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. При цьому підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, будь-яких інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

У відповідності до пункту 6.1 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ від 31.07.96 N 28 у редакції постанови НКРЕ від 22.08.02 N 928 (далі - Правила), договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регламентує відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом і споживачем, та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін.

У відповідності до пункту 7.1 Правил, розрахунки споживачів з постачальниками електричної енергії за регульованим тарифом здійснюються згідно з договором про постачання електричної енергії, який укладається у відповідності з Типовим договором (додаток 2 до Правил). При цьому розділом 5 Типового договору передбачено узгодження між сторонами алгоритму визначення договірних величин споживання електричної енергії та потужності у відповідності з Порядком. Комісія звертає увагу, що при укладенні договору на основі типового сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати ті чи інші його умови.

Тобто, застосування до споживача процедури встановлення і коригування граничних величин згідно Порядку, має здійснюватись за умови зазначення у договорі між сторонами порядку встановлення, доведення та коригування граничних величин. У випадку передбачення зазначеного вище алгоритму у договорі, граничні величини набувають статусу договірних, а у споживача виникає зобов'язання (згідно статті 26 Закону України "Про електроенергетику") оплатити п'ятикратну вартість різниці фактично спожитої (зафіксованої протягом розрахункового періоду) і договірної величини.