Національна комісія регулювання електроенергетики України (далі - НКРЕ) розглянула ваш лист від 26.02.2007 N 05-37 щодо надання роз'яснень та в межах своєї компетенції повідомляє.

Частиною п'ятою статті 26 Закону України "Про електроенергетику" встановлено, що споживачі (крім населення, професійно-технічних навчальних закладів та вищих навчальних закладів I-IV рівнів акредитації державної і комунальної форм власності) у випадку споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період сплачують енергопостачальникам двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини.

Поняття "господарські санкції" визначене частиною першою статті 217 Господарського кодексу України (далі - Кодекс) як заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки.

У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції (частина друга статті 217 Кодексу).

Штрафними санкціями, у відповідності з частиною першою статті 230 Кодексу, визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Чинне законодавство України, яке регулює цивільні і господарські відносини, містить декілька методів визначення розміру штрафний санкцій, в тому числі:

у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання;

у визначеній грошовій сумі;

у кратному розмірі до вартості товару;

у відсотковому відношенні до суми зобов'язання, незалежно від ступеня його виконання.

За підставами застосування, виду і методу визначення розміру, передбачені частиною п'ятою статті 26 Закону України "Про електроенергетику" санкції, повністю відповідають статтям 230 та 231 Кодексу, а саме:

встановлюються в грошовому виразі;

застосовуються у випадку неналежного виконання господарського зобов'язання (перевищення договірних величин споживання);

визначені в розмірі двократної вартості різниці фактично спожитої договірної величини.

Згідно з положеннями статті 4.1 Закону України "Про податок на додану вартість", база оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), згідно із законами України з питань оподаткування (за винятком податку на додану вартість, а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку, що включається до ціни товарів (послуг)).