Національна комісія регулювання електроенергетики України (далі - НКРЕ) розглянула Ваше звернення, що надійшло від виконавчого органу Київської міської ради від 18.10.2006 N 09050/2-1531, щодо підвищення тарифів на електричну енергію та у межах своєї компетенції повідомляє наступне.

Відповідно до Указу Президента України від 27.12.2005 N 1863 "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 9 грудня 2005 року "Про стан енергетичної безпеки України та основні засади державної політики у сфері її забезпечення" одним із пріоритетних завдань державної політики у сфері забезпечення енергетичної безпеки України є приведення цін і тарифів на енергоносії для всіх категорій споживачів до економічно обґрунтованого рівня.

Згідно з Положенням про Національну комісію регулювання електроенергетики України, затвердженим Указом Президента України від 14.03.95 N 213, до основних завдань НКРЕ належать участь у формуванні та забезпеченні реалізації єдиної державної політики щодо розвитку і функціонування оптового ринку електроенергії, ринків газу, нафти та нафтопродуктів, а також державне регулювання діяльності суб'єктів природних монополій в електроенергетиці та нафтогазовому комплексі.

Роздрібні ціни на природний газ та тарифи на електроенергію для населення були встановлені у квітні 1999 року і протягом семи років були незмінними. За цей період ряд об'єктивних, незалежних від енергетичної галузі факторів, вплинув на зростання виробничих витрат і результати діяльності енергетичних компаній. Зокрема, індекс рівня споживчих цін з 1999 року по лютий 2006 року зріс на 218,8%. Крім того, відбулося значне підвищення цін на первинні енергоносії (ядерне паливо, вугілля, природний газ тощо), від рівня яких залежить оптова ринкова ціна на електроенергію (що займає близько 80% у структурі роздрібних тарифів), та відповідно роздрібні тарифи на електроенергію.

Тривале штучне стримування тарифів на електроенергію для населення та пов'язане з ним перехресне субсидіювання в секторі енергетики негативно позначається на економіці держави в цілому (постійно зростають ціни та тарифи на продукцію і послуги вітчизняних виробників). Отже, у цьому випадку населення несе значно більше цінове навантаження, ніж у разі підвищення цін на електроенергію для побутових споживачів з одночасним наданням соціальної допомоги малозабезпеченим верствам населення.

Подальше стримування рівнів тарифів на електроенергію для побутових споживачів призвело до того, що станом на квітень 2006 року тарифи для населення відшкодовували лише близько 36% реальних витрат на виробництво, передачу та постачання електричної енергії, тим самим збільшуючи обсяги перехресного субсидіювання за рахунок інших споживачів, зокрема промисловості. У 2006 році за розрахунками НКРЕ дотації населенню, у разі не перегляду тарифів, очікувались на рівні 6 млрд.грн. (для порівняння, у 2005 році вони становили 3,6 млрд.грн.). Внаслідок такого перехресного субсидіювання роздрібні тарифи для непобутових споживачів, у тому числі для промислових підприємств, зростають в середньому на 17%, що неминуче призводить до зростання собівартості продукції, яка ними виробляється, і відповідно до зниження її конкурентоспроможності як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках.

Утримання тарифів на електроенергію для населення на діючому рівні практично унеможливлює вдосконалення тарифної політики у напрямку поглиблення диференціації тарифів на електроенергію та приведення їх до економічно обґрунтованого рівня.

З огляду на зазначене, Комісією було здійснено два етапи приведення тарифів на електроенергію для населення до рівня економічно обґрунтованих витрат на виробництво, передачу та постачання електроенергії, зокрема, з 1 травня 2006 року тарифи на електроенергію для населення було підвищено на 25% (постанова НКРЕ від 30.03.2006 N 401, та з 1 вересня 2006 року - ще на 25% від рівня тарифів, які було введено в дію в травні місяці поточного року (постанова НКРЕ від 20.07.2006 N 926.