Національна комісія регулювання електроенергетики України розглянула ваше звернення від 01.09.2006 N 05/18-13880 та в межах своєї компетенції повідомляє.

Взаємовідносини між газопостачальними організаціями, газотранспортними організаціями та громадянами - споживачами газу (далі - споживачі) регулюються Правилами надання населенню послуг з газопостачання, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 9 грудня 1999 р. N 2246 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 14 квітня 2004 р. N 476 (далі - Правила).

Згідно з пунктом 4 Правил послуги з газопостачання надаються споживачеві на підставі договору, що укладається ним відповідно до типового договору, затвердженого у встановленому порядку. Газопостачальні організації, що здійснюють постачання природного газу на закріпленій території, не мають права відмовити споживачеві, об'єкти якого розташовані на цій території, в укладенні договору. При цьому, об'єкт споживача - територіально відокремлена газифікована споруда (житловий будинок, квартира, майстерня тощо), що належить споживачеві на правах власності або користування.

Розрахунки населення за надані послуги з газопостачання провадяться за діючими цінами на основі фактичних показань лічильників газу, приведених до вимог ГОСТу 2939-63 (положення пункту 10 Правил). Порядок і форма розрахунку визначаються у договорі.

Виходячи із вищезазначеного в разі, якщо споживач не зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності, то за природний газ він повинен сплачувати за цінами як для населення. Якщо споживач зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності і використовує природний газ для потреб, які не є побутовими, за природний газ він повинен розраховуватись за цінами, які визначені для промислових споживачів та інших суб'єктів господарської діяльності, при цьому облік газу повинен здійснюватись окремо від обліку для побутових потреб та індивідуального опалення будинків.