Національна комісія регулювання електроенергетики України розглянула Ваш запит від 06.01.2006 N 06-127 щодо цін на електричну енергію для організацій соціального захисту населення, в т.ч. будинків-інтернатів для людей похилого віку, та повідомляє.

Згідно з чинним законодавством тарифна політика в електроенергетиці базується на принципі забезпечення повного відшкодування споживачем економічно обґрунтованих витрат на виробництво, передачу та постачання електричної енергії. Формування ціни не диференціюється за належністю споживачів до тієї чи іншої галузі економіки.

Відповідно до діючих нормативних документів, зокрема, Правил користування електричною енергією, що затверджені постановою НКРЕ від 31.07.96 N 28 (у редакції постанови НКРЕ від 17.10.2005 N 910, розрахунки за електроенергію, спожиту на потреби господарської діяльності, здійснюються за роздрібним тарифом на електричну енергію, який розраховується відповідно до закріпленого Законом України "Про електроенергетику" порядку формування. Це стосується також і організацій соціального захисту населення, в т.ч. будинків-інтернатів для людей похилого віку.

Слід зауважити, що відповідно до Типового положення про будинки-інтернати (пансіонати) для громадян похилого віку, інвалідів та дітей, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 29.12.2001 N 549 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29.01.2002 за N 66/6354) будинок-інтернат для громадян похилого віку та інвалідів, геріатричний пансіонат, пансіонат для ветеранів війни та праці є стаціонарною соціально-медичною установою загального типу для постійного проживання громадян похилого віку, ветеранів війни та праці, інвалідів, які потребують стороннього догляду, побутового і медичного обслуговування. Будинок-інтернат утворюється, реорганізовується та ліквідовується за відповідним рішенням обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, за поданням Міністерства праці та соціального захисту Автономної Республіки Крим, головних управлінь праці та соціального захисту населення обласних держадміністрацій, Головного управління соціального захисту населення Київської міської держадміністрації, Управління праці та соціального захисту населення Севастопольської міської держадміністрації, погодженим з Міністерством праці та соціальної політики України.

Будинок-інтернат є юридичною особою та фінансується з обласного бюджету, має печатку, штамп із своїм найменуванням, самостійний баланс, поточні та інші рахунки в установах банків, а фінансово-господарська діяльність будинку-інтернату здійснюється відповідно до єдиного кошторису доходів і видатків, штатного розпису, які затверджуються відповідно Міністерством праці та соціального захисту Автономної Республіки Крим, головними управліннями праці та соціального захисту населення обласних держадміністрацій, Головним управлінням соціального захисту населення Київської міської держадміністрації, Управлінням праці та соціального захисту населення Севастопольської міської держадміністрації. У будинку-інтернаті можуть утворюватися підсобні господарства, різноманітні промислові і переробні мінівиробництва, багатопрофільні лікувально-виробничі /трудові/ майстерні, цехи, дільниці з необхідним інвентарем, устаткуванням і обладнанням, технікою, транспортом та іншими знаряддями сільськогосподарського виробництва, які здійснюють свою діяльність відповідно до чинного законодавства та Положення про ці структури. При цьому економічні і виробничі відносини будинку-інтернату з підприємствами і організаціями всіх форм власності здійснюються на підставі договорів. Також будинок-інтернат для розвитку матеріально-технічної бази, благоустрою, культурно-виховної роботи може використовувати грошову та гуманітарну допомогу підприємств, організацій, релігійних конфесій, благодійних об'єднань та окремих громадян.