1. Правова система ipLex360
  2. Законодавство
  3. Податкова консультація


ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ
ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ
01.07.2020 N 2626/6/99-00-05-05-02-06/ІПК
Державна податкова служба України розглянула звернення щодо окремих питань оподаткування постійного представництва нерезидента та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України у редакції, чинній з 23.05.2020 р. (далі - Кодекс), повідомляє.
Як зазначено у зверненні юридична особа, зареєстрована згідно із законодавством Кіпру, має на території України зареєстроване постійне представництво, яке до 23.05.2020 р. визначало оподатковуваний прибуток шляхом застосування до суми отриманого доходу коефіцієнта 0,7. У зв'язку з внесеними Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві" від 16 січня 2020 року N 466-IX змінами (далі - Закон N 466) виникає питання щодо визначення режиму оподаткування прибутку постійного представництва податком на прибуток підприємств починаючи з 23.05.2020 р. та подання представництвом звітності з податку на прибуток підприємств у 2020 році.
Законом N 466 внесено зміни до порядку оподаткування прибутків нерезидентів, які провадять свою діяльність на території України через постійне представництво, які набули чинності з 23.05.2020 року.
Так, відповідно до пп. 133.2.2 п. 133.2 ст. 133 Кодексу, платниками податку визначаються нерезиденти, які здійснюють господарську діяльність на території України через постійне представництво та/або отримують доходи із джерелом походження з України, та інші нерезиденти, на яких покладено обов'язок сплачувати податок у порядку, встановленому цим розділом.
Згідно із пп. 141.4.7 п. 141.4 ст. 141 Кодексу суми прибутків нерезидентів, які провадять свою діяльність на території України через постійне представництво, оподатковуються в загальному порядку. При цьому таке постійне представництво прирівнюється з метою оподаткування до платника податку, який провадить свою діяльність незалежно від такого нерезидента.
Постійне представництво визначає обсяг оподатковуваного прибутку, отриманого протягом звітного (податкового) періоду, відповідно до принципу "витягнутої руки". Оподатковуваний прибуток постійного представництва має відповідати прибутку незалежного підприємства, що здійснює таку саму або аналогічну діяльність у таких самих або аналогічних умовах і діє в повній незалежності від нерезидента, постійним представництвом якого воно є.
Обсяг оподатковуваного прибутку постійного представництва розраховується відповідно до положень статті 39 цього Кодексу.
Отже, починаючи з 23.05.2020 р., постійні представництва нерезидентів визначають оподатковуваний прибуток у загальному порядку, встановленому для платників податку на прибуток підприємств, але з урахуванням принципу "витягнутої руки".
З метою дотримання вимог пп. 141.4.7 п. 141.4 ст. 141 Кодексу щодо визначення постійним представництвом обсягу оподатковуваного прибутку відповідно до принципу "витягнутої руки", воно має:
- визначити об'єкт оподаткування податком на прибуток постійного представництва, розрахований на підставі фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності платника податків відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, із застосуванням коригувань, у визначених Кодексом випадках;
- розрахувати обсяг прибутку, який би отримало незалежне підприємством, що здійснює таку саму або аналогічну діяльність у таких самих або аналогічних умовах і діє в повній незалежності від нерезидента, використовуючи положення статті 39 Кодексу.
З урахуванням положень ст. 39 Кодексу розрахунок обсягу оподатковуваного прибутку постійного представництва передбачає, зокрема, проведення функціонального аналізу діяльності нерезидента через його постійне представництво в Україні та визначення характеру взаємовідносин між постійним представництвом, нерезидентом та контрагентами постійного представництва і нерезидента, вибір найбільш доцільного методу трансфертного ціноутворення, пошук зіставних операцій або незалежних юридичних осіб, які здійснюють зіставну діяльність відповідно до функціонального профілю постійного представництва, розрахунок діапазону цін (рентабельності) тощо.

................
Перейти до повного тексту