Державна податкова служба України розглянула лист Товариства щодо відображення у податковій звітності з податку на додану вартість (далі - ПДВ) податкових накладних, які складено та зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) без здійснення господарських операі;ій, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) повідомляє.

Товариством у своєму листі повідомлено, що іншим платником податку без здійснення господарських операцій помилково складено та зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН), податкові накладні, в яких покупцем зазначено Товариство.

При цьому, на звернення Товариства до такого платника податку із проханням скласти та надати Товариству для реєстрації в ЄРПН розрахунки коригування до таких податкових накладних, таким платником податку розрахунки коригування до таких податкових накладних Товариству не надано.

Товариство просить надати роз'яснення щодо його права на віднесення таких податкових накладних та розрахунків коригування до них до податкового кредиту, та, як вплине відображення таких податкових накладних та розрахунків коригування до них у податковій звітності з ПДВ на суму податку, яка обчислюється за формулою, встановленою пунктом 200-1.3 статті 200-1 Кодексу (далі - реєстраційна сума).

Крім того, Товариство просить роз'яснити, яким чином Товариству повернути реєстраційну суму у разі ненадання іншим платником податку розрахунків коригування до таких податкових накладних та порядок відображення такого повернення у податковій звітності з ПДВ.

Згідно з пунктом 2 статті 3 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-ХІV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (дал -Закон № 996) фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи (пункт 1 статті 9 Закону № 996-ХІV).

Пунктом 44.1 статті 44 Кодексу передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерською обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені пунктом 44.1 статті 44 Кодексу.