Державна податкова служба України розглянула звернення щодо можливості віднесення газопостачальних підприємств до категорії платників ПДВ, що здійснюють збір коштів від споживачів природного газу з метою подальшого перерахування коштів надавачам послуг з розподілу природного газу та/або транспортування природного газу, призначеного для задоволення потреб споживачів природного газу, у рахунок компенсації (оплати) їх вартості, а також визначення дати виникнення податкових зобов'язань і податкового кредиту з ПДВ за операціями газорозподільних підприємств (платників ПДВ) з постачання таких послуг газопостачальним підприємствам, та з урахуванням позиції Міністерства фінансів України, керуючись статтею 52 розділу II Податкового кодексуУкраїни (далі - ПКУ), повідомляє.

Як зазначено у зверненнях, Товариством укладено Договір на розподіл природного газу (далі - Договір), предметом якого є надання Товариством Замовнику послуг з транспортування природного газу газорозподільними мережами до меж споживачів Замовника відповідно до актів розмежування балансової належності газопроводів та експлуатаційної відповідальності сторін.

Природний газ Замовника, транспортування якого за Договором здійснює Товариство, призначений для задоволення потреб населення та релігійних організацій (крім обсягів, що використовуються для виробничо-комерційної діяльності), газоспоживне обладнання яких підключено до газорозподільних мереж.

Відповідно до умов Договору Замовник зобов'язується сплатити Товариству вартість послуги з транспортування природного газу газорозподільними мережами у розмірі, строки та порядку, що передбачені умовами Договору.

Замовник здійснює оплату послуг з транспортування газу газорозподільними мережами шляхом перерахування коштів на рахунок Товариства в порядку, установленому алгоритмом розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки із спеціальним режимом використання газопостачальних підприємств, який затверджується в установленому законодавством порядку.

Правові засади функціонування ринку природного газу України визначено Законом України від 09 квітня 2015 року N 329-VIII "Про ринок природного газу" (далі - Закон N 329).

Взаємовідносини оператора газорозподільних систем із суб'єктами ринку природного газу, а також правові, технічні, організаційні та економічні засади функціонування газорозподільних систем визначено Кодексом газорозподільних систем, затвердженим постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 р. N 2494, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 06.11.2015 р. за N 1379/27824 (далі - КГРС).

Договір розподілу природного газу - це правочин, укладений між оператором газорозподільної системи та споживачем (у тому числі побутовим споживачем) відповідно до вимог КГРС, згідно з яким забезпечується фізична доставка природного газу, належного споживачу, та/або цілодобовий доступ об'єкта споживача до газорозподільної системи (пункт 4 глави 1 розділу І КГРС).

При цьому згідно з пунктами 1 і 5 глави 3 розділу VI КГРС договір розподілу природного газу має бути укладений оператором газорозподільної системи з усіма споживачами, у тому числі побутовими споживачами, об'єкти яких в установленому порядку підключені до/через газорозподільної системи, що на законних підставах перебуває у власності чи користуванні оператора газорозподільної системи.

Споживачі, у тому числі побутові споживачі, для здійснення ними санкціонованого відбору природного газу з газорозподільної системи та можливості забезпечення постачання їм природного газу їх постачальниками зобов'язані укласти договір розподілу природного газу з оператором газорозподільної системи, до газорозподільної системи якого в установленому законодавством порядку підключений їх об'єкт.

Здійснення відбору (споживання) природного газу споживачем за відсутності укладеного договору розподілу природного газу не допускається.

Правила постачання природного газу затверджено постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 р. N 2496, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 06.11.2015 р. за N 1382/27827 (далі - Правила N 2496).

Згідно з пунктом 1 розділу II та пунктом 1 розділу III Правил N 2496 підставою для постачання природного газу споживачу є:

наявність у споживача, об'єкт якого підключений до газорозподільної системи, договору розподілу природного газу, укладеного в установленому порядку між споживачем та оператором газорозподільної системи, та присвоєння споживачу оператором газорозподільної системи персонального ЕІС-коду як суб'єкту ринку природного газу;

наявність у споживача, об'єкт якого підключений до газотранспортної системи, договору транспортування природного газу, укладеного в установленому порядку між споживачем та оператором газотранспортної системи, та присвоєння споживачу оператором газотранспортної системи персонального ЕІС-коду як суб'єкту ринку природного газу.

Отже, з огляду на положення КГРС та Правил N 2496 споживачі, у тому числі побутові споживачі, зобов'язані укласти договори розподілу природного газу з оператором газорозподільної системи та договори транспортування природного газу з оператором газотранспортної системи.

Обсяг та умови виконання спеціальних обов'язків, що покладаються на суб'єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу (далі - спеціальні обов'язки), зокрема для забезпечення стабільності, належної якості та доступності природного газу, підтримання належного рівня безпеки його постачання споживачам без загрози першочерговій цілі створення повноцінного ринку природного газу, заснованого на засадах вільної конкуренції з дотриманням принципів пропорційності, прозорості та недискримінації визначено Положенням про покладення спеціальних обов'язків на суб'єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 19 жовтня 2018 року N 867 (далі - Положення N 867).

Постачальник природного газу, який має ліцензію на провадження діяльності з постачання природного газу, уклав договір постачання природного газу з побутовим споживачем, релігійною організацією (крім обсягів, що використовуються для провадження її виробничо-комерційної діяльності) або державним підприємством України "Міжнародний дитячий центр "Артек" та є постачальником такого споживача у місяці (місяцях) постачання з 1 листопада 2018 року по 1 липня 2020 року, має право подати до НАК "Нафтогаз України" заявку на купівлю природного газу в обсязі, необхідному йому для здійснення постачання такому споживачеві. У разі відсутності вузла обліку природного газу в такого споживача вважається, що необхідним є обсяг природного газу, визначений відповідно до норм споживання, встановлених законодавством (пункт 7 Положення N 867).