Відповідно до Закону України "Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну" (далі - Закон) за заявою ТОВ "КАРПАТНАФТОХІМ" рішенням Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі (далі - Комісія) від 21 лютого 2020 року № СП-440/2020/4411-03 порушено спеціальне розслідування щодо імпорту в Україну полімерних матеріалів незалежно від країни походження та експорту.

Зазначеним рішенням Комісії об’єктом розслідування визначено: полімерні матеріали, зокрема, поліетилен з питомою густиною 0,94 або більше та полівінілхлорид, не змішаний з іншими речовинами (далі - Товар), що можуть класифікуватися згідно з УКТ ЗЕД за кодами 3901 20 90 00 та 3904 10 00 00 незалежно від країни походження та експорту.

Період розслідування становить 01.01.2018 - 29.02.2020, до періоду розслідування входять наступні річні періоди:

1-ий річний період: 01.01.2018 - 31.12.2018;

2-ий річний період: 01.01.2019 - 31.12.2019;

3-ій річний період: 01.03.2019 - 29.02.2020.

22 травня 2020 року Комісія розглянула подані Міністерством розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України матеріали та висновки про хід проведення спеціального розслідування щодо імпорту в Україну полімерних матеріалів незалежно від країни походження та експорту і за результатами розгляду встановила таке:

ТОВ "КАРПАТНАФТОХІМ" (далі - Заявник) є належним національним товаровиробником у розумінні пункту 11 статті 1 Закону, оскільки його частка в загальному виробництві товару в Україні за період розслідування становила понад 50 %;

товар, який виробляється національним товаровиробником, у розумінні положень пункту 13 статті 1 Закону, є подібним до товару, що є об’єктом розслідування.

Щодо наявності факту зростання обсягів та умов імпорту в Україну товару. Непередбачувані обставини

Відповідно до даних митної статистики Держмитслужби встановлено, що протягом періоду розслідування:

• обсяги імпорту зросли на 3,7%;

• частка імпорту відносно виробництва скоротилася на 10,4%, зросла відносно споживання на 0,3% (при зростанні виробництва на 15,7%);

• ціни імпорту знизилися на 10,8%.

Заявник в середині 2017 року відновив свою діяльність після п’ятирічного простою. Відповідно, абсолютно об’єктивним та економічно обґрунтованим було очікування, що після поступового завантаження потужностей підприємства має відбуватись заміщення імпорту продукцією виробництва національного виробника на фоні одночасного скорочення імпорту Товару в Україну. Разом з тим, протягом першого та другого річного періоду розслідування обсяги імпорту залишались відносно стабільними. При чому, на фоні зростання споживання частка імпорту в другому річному періоді розслідування очікувано скоротилась (з огляду на продовження поступового розвитку діяльності Заявника, який в середині 2017 року відновив свою діяльність), але вже наприкінці 2019 року-початку 2020 року (третій річний період розслідування), тобто нещодавно, імпорт продемонстрував різкий ріст з темпами, які перевищували темпи зростання споживання в Україні.

Зростання імпорту Товару в Україну було обумовлено такими непередбаченими обставинам, як вплив торгівельної війни між США та Китаєм та подальшими двосторонніми домовленостями між цими країнами. З 2018 року, в результаті застосування Китаєм та США додаткових взаємних мит щодо імпорту, в тому числі, Товару, іноземні виробники почали переорієнтовувати свої ринки збуту, що безпосередньо вплинуло на обсяги імпорту Товару в Україну.

Щодо наявності факту заподіяння значної шкоди національному товаровиробнику

Виробничі потужності Заявника дозволяють задовольнити потреби внутрішнього ринку та здійснювати активну експортну діяльність. Разом з тим, протягом періоду розслідування спостерігалась ситуація, коли в умовах конкуренції з імпортом завантаження потужностей Заявника знаходились на критично низькому рівні.

Таким чином, протягом періоду розслідування спостерігалося завдання шкоди Заявнику через неможливість виведення діяльності підприємства на прибутковий рівень. При цьому, фінансовий результат Заявника від реалізації на внутрішньому ринку протягом періоду розслідування був збитковий.