Державна податкова служба Україна, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), розглянула звернення щодо практичного застосування норм законодавства з питання нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) та застосування спрощеної системи оподаткування в межах компетенції повідомляє.

Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлено у главі 1 розділу XIV Кодексу.

Порядок визначення доходів та їх склад для фізичної особи - підприємця платника єдиного податку третьої групи передбачено ст. 292 глави 1 розділу XIV Кодексу.

Відсоткова ставка єдиного податку для платників третьої групи встановлюється у розмірі 5 відс. доходу - у разі включення податку на додану вартість до складу єдиного податку (п. 293.3 ст. 293 Кодексу).

Платники єдиного податку третьої групи сплачують єдиний податок протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал (п. 295.3 ст. 295 Кодексу).

Ведення обліку і складання звітності платниками єдиного податку регулюється ст. 296 Кодексу, згідно п. 296.3 якої платники єдиного податку третьої групи подають до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду.

Податкова декларація складається наростаючим підсумком з урахуванням норм пп. 296.5 і 296.6 ст. 296 Кодексу (п. 296.7 ст. 296 Кодексу). Тобто протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Водночас, відповідно до абзацу першого п. 49.2 ст. 49 Кодексу платник податків зобов'язаний за кожний встановлений Кодексом звітний період, у якому виникають об'єкти оподаткування, або в разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є. Абзац перший п. 49.2 ст. 49 Кодексу застосовується до всіх платників податків, у тому числі платників, які перебувають на спрощеній системі оподаткування обліку та звітності.

Таким чином, фізичні особи - підприємці - платники єдиного податку, які не отримували протягом звітного періоду доходи та не мають об'єктів оподаткування, що підлягають декларуванню, не зобов'язані подавати податкову декларацію платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку, умови і порядок нарахування та сплати єдиного внеску, повноваження органу, що здійснює його збір і ведення обліку, визначає Закон України від 08 липня 2010 року N 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон N 2464).

Відповідно до п. 4 частини першої ст. 4 Закону N 2464 платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

Базою нарахування єдиного внеску для фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування, є суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом N 2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (п. 3 частини першої ст. 7 Закону N 2464).