З метою досягнення цілі 5.1 Програми діяльності Кабінету Міністрів України, схваленої Постановою Верховної Ради України від 4 жовтня 2019 року № 188-IX, та відповідно до підпункту 3 пункту 8 Завдань та заходів з виконання Державної цільової програми з медичної, фізичної реабілітації та психосоціальної реадаптації постраждалих учасників Революції Гідності, учасників антитерористичної операції та осіб, які брали участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, на період до 2023 року, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 5 грудня 2018 р. № 1021 ,

1. Затвердити Методичні рекомендації щодо утворення та діяльності ветеранських просторів, що додаються.

2. Контроль за виконанням цього наказу покласти на першого заступника Міністра Колумбета А.С.

1.1. Методичні рекомендації щодо створення та діяльності ветеранських просторів (далі - Методичні рекомендації) розроблені для досягнення цілі 5.1 Програми діяльності Кабінету Міністрів України, схваленої Постановою Верховної Ради України від 4 жовтня 2019 року № 188-IX , та відповідно до підпункту 3 пункту 8 Завдань та заходів з виконання Державної цільової програми з медичної, фізичної реабілітації та психосоціальної реадаптації постраждалих учасників Революції Гідності, учасників антитерористичної операції та осіб, які брали участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, на період до 2023 року, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 5 грудня 2018 р. № 1021 .

1.2. Метою Методичних рекомендації є надання практичної та методичної, допомоги органам місцевого самоврядування, а також організаціям громадянського суспільства, їх об'єднанням для впровадження найбільш ефективних засобів реабілітації та психосоціальної адаптації ветеранів війни, осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, постраждалим учасникам Революції Гідності (далі - ветерани), членів сімей ветеранів, осіб, на яких поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (далі - члени сімей ветеранів) та інших осіб, визначених у цих Методичних рекомендаціях.

Впровадження цих Методичних рекомендацій сприятиме соціальному захисту ветеранів та членів їх сімей, зокрема збереженню їх психічного здоров'я, отриманню освітніх послуг з метою підвищення конкурентоспроможності на ринку праці та продуктивної зайнятості, забезпеченню їх соціальної та професійної адаптації.

1.3. Ці Методичні рекомендації не зачіпають права, свободи та законні інтереси громадян, а містять лише єдині підходи до організації діяльності ветеранських просторів в регіонах та рекомендації щодо надання ними окремих видів допомоги з метою стандартизації їх функціонування.

1.4. У цих Методичних рекомендаціях терміни використані в такому значенні:

ветеранський простір - юридична особа, створена та зареєстрована в установленому порядку з метою надання допомоги та соціальних послуг ветеранам, членам їх сімей, що має конкретно визначене та пристосоване до цього приміщення;

психологічна допомога - вид допомоги, що надається психологом особі, чи групі осіб для відновлення необхідних якостей особистості, психологічного стану, покращення психічних процесів, поведінки, спілкування;

психологічна реабілітація - комплекс заходів, що здійснюються з метою збереження, відновлення або компенсації порушених психічних функцій, якостей, особистого та соціального статусу особи, сприяння психосоціальній адаптації до зміненої життєвої ситуації, осмислення досвіду, отриманого в екстремальній ситуації, та застосування його в житті;

психосоціальна адаптація - процес і результат взаємодії людини із соціальним оточенням на основі механізмів збалансованого врівноваження, що забезпечує особистісну психічну цілісність та стійкість (збереження ідентичності, власної тотожності індивіда), інтеграцію і одночасно мінливість (розвиток, вдосконалення або придбання) психологічних якостей та властивостей, що стосуються як характеристик особистості, так і способів її взаємодії з оточенням, формування адекватних міжособистісних стосунків і досягнення соціально значущих цілей.

Інші терміни застосовуються у значеннях, визначених чинним законодавством України.

1.1. Ветеранський простір є юридичною особою, що може бути створена у наступних, але не виключно, організаційно-правових формах: комунальне підприємство, громадське об'єднання (громадська організація, громадська спілка), благодійна організація.

1.2. Діяльність ветеранського простору має будуватися на загальних принципах поваги до прав людини та верховенства права, законності, конфіденційності, уникнення конфлікту інтересів, пріоритету інтересів осіб, які звертаються до ветеранського простору, заборони дискримінації за віком, статтю, віросповіданням, політичними поглядами тощо, компетентності та добросовісності під час надання допомоги.

Спеціальними принципами діяльності ветеранського простору є:

1) безоплатність - допомога на базі ветеранських просторів має бути безоплатною для всіх осіб, визначених у пункті 1, 3 розділу II цих Методичних рекомендацій. Для інших осіб допускається надання допомоги на платній основі;

2) доступність - допомога має бути фізично доступною для осіб, які звертаються до ветеранського простору;

3) професіоналізм - допомога має надаватися відповідно до найвищих стандартів професіоналізму й професійної етики, бути націлена на досягнення найкращих результатів та на задоволення потреб осіб, які звертаються до ветеранських просторів;

4) самостійність, незалежність та відповідальність осіб, які звертаються до ветеранського простору - лише особа, яка звертається до ветеранського простору може вирішувати який вид допомоги їй потрібен та має право в будь-який момент відмовитись від допомоги, залишити приміщення ветеранського простору;

5) впровадження принципу "рівний рівному", "ветеран для ветерана" - там, де це можливо, слід залучати до надання допомоги ветеранів та інших осіб, які визначені у пункті 1.3 розділу II цих Методичних рекомендацій;

6) комплексність у вирішенні проблем - слід поєднувати надання різних видів допомоги, відповідно до потреб осіб, які звернулись до ветеранського простору;

7) функціонування в якості комунікаційного майданчика між органами влади та місцевого самоврядування, організаціями громадянського суспільства та іншими особами, які готові надавати допомогу особам, визначеним у пункті 3 розділу II цих Методичних рекомендацій;

8) функціонування за принципом "єдиного вікна" - розміщення можливих служб, залучення представників різних установ та організацій для організації надання послуг в одному місці за місцезнаходженням ветеранського простору;

9) ефективна координація з партнерами - якщо ветеранський простір не може надати допомогу особі, яка до нього звернулась, особа має бути перенаправлена до іншої організації, установи. Для належної координації необхідно розвивати мережу партнерів;

10) належне перенаправлення - у разі перенаправлення особи до іншої організації, установи необхідно пересвідчитись, що йому буде надано очікувану допомогу та відповідним чином обліковувати такі перенаправлення з відслідковуванням результатів наданої допомоги;

11) реєстрація та облік надання допомоги - при наданні допомоги має бути забезпечена належна реєстрація та облік осіб, які звертаються до ветеранського простору, для відображення кількісних і якісних показників роботи.

1.3. Ветеранський простір має забезпечувати надання допомоги, щонайменше, наступним категоріям осіб:

- військовослужбовці Збройних Сил України, інших утворених для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України збройних формувань;

- ветерани війни (учасники бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни та учасники війни);

- особи, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, постраждалі учасники Революції Гідності;

- особи, які у складі добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, брали безпосередню участь в антитерористичній операції;

- особи, які здійснювали волонтерську діяльність для забезпечення проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях;

- члени сімей вказаних вище осіб.

1.4. Для надання комплексної та ефективної допомоги на базі ветеранського простору можуть впроваджуватися такі напрямки діяльності:

- надання психологічної допомоги;

- надання правової допомоги;

- проведення заходів для підвищення професійного рівня, профорієнтації;

- створення бізнес-інкубатора для ветеранів;

- організація занять спортом та проведення фізкультурно-спортивної реабілітації;

- організація роботи мобільних груп допомоги;

- організація діяльності регіонального тренінгового центру;

- функціонування, центру дозвілля для осіб, визначених у пункті 1.3 розділу II цих Методичних рекомендацій, проведення занять з дітьми вказаних осіб.

1.5. Ветеранський простір варто організовувати на базі приміщення, що належить ветеранському простору на праві власності чи користування.

Рекомендовано, щоб приміщення ветеранського простору включало наступні зони:

1) зона індивідуальної роботи - для проведення індивідуальних тренінгів, навчань з малими групами, індивідуальних консультацій;

2) переговорна/тренінгова зона - для проведення групових тренінгів, інституційних зустрічей та нарад;

3) зона "кухонних розмов" - для неформального спілкування;

4) дитяча кімната - для забезпечення дозвілля дітей;

5) зона масових заходів - майданчик для масових заходів;

6) спортивна зона - для спортивних занять, фізкультурно-спортивної реабілітації;

7) адміністративні приміщення - для роботи адміністративного персоналу.

Приміщення ветеранського простору має відповідати санітарним нормам вимогам правил пожежної безпеки, а також вимогам стосовно доступності для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення згідно з державними будівельними нормами, правилами і стандартами.

Приміщення ветеранського простору має бути забезпечено необхідними меблями, побутовими приладами, системою електропостачання, теплопостачання (в опалювальний період), холодного та гарячого водопостачання, санвузлом. В приміщенні мають бути наявні засоби зв'язку (телефон, інтернет тощо).

1.6. Рекомендується розміщення територіальних органів Мінветеранів спільно з ветеранськими просторами, у виділених для таких цілей приміщеннях.

1.7. Працівники ветеранських просторів повинні мати достатній фаховий рівень для надання послуг за визначеними напрямками діяльності ветеранського простору, що підтверджується документами про освіту державного зразка.

Ветеранський простір повинен створити умови для підвищення кваліфікації працівників, сприяння їх формальному та неформальному професійному навчанню, проведення атестацій і супервізій відповідно до вимог чинного законодавства України.

Ветеранський простір, за потреби, може залучати інших фахівців, напрям діяльності яких відповідає видам послуг, які надаються ветеранським простором, за умови, що вони мають відповідний фаховий рівень, що підтверджується документом про освіту державного зразка.

1.8. Для регламентації своєї діяльності ветеранським просторам рекомендується розробити та затвердити наступні внутрішні нормативні документи: етичний кодекс, політику щодо закупівель, комплексну систему управління людськими (трудовими) ресурсами, антикорупційну програму, політику тендерної рівності, облікову політику, інформаційну політику, політику партнерства, а також стандарти надання різних видів допомоги, що врахують положення цих Методичних рекомендацій.

1.1. Для забезпечення ефективної роботи ветеранських просторів щодо надання допомоги особам, визначеним в цих Методичних рекомендаціях, враховуючи особливості зазначених осіб та події, які вони пережили, необхідно організувати діяльність з надання психологічної допомоги. Надання психологічної допомоги передбачає залучення фахівців з відповідним рівнем кваліфікації, у випадках, передбачених чинним законодавством, а також проведення заходів психологічної допомоги особами, які пройшли необхідне навчання.

Фахівець ветеранського простору, що веде прийом, у межах своєї компетенції вивчає проблему отримувача послуг та вживає відповідних заходів. Якщо проблема не належить до компетенції працівника, він залучає фахівця, що веде відповідний напрямок роботи. Якщо проблема не належить до компетенції ветеранського простору, фахівець перенаправляє особу до відповідального компетентного органу або підприємства, установи, організації, з якими співпрацює ветеранський простір.

1.2. На базі ветеранського простору може надаватися психологічна допомога у вигляді психологічної реабілітації, включаючи: психологічну діагностику, психологічну просвіту та інформування, психологічне консультування, психологічну підтримку і супроводження, групову роботу.

Психологічна діагностика - оцінка актуального психологічного стану та індивідуально-психологічних особливостей особи контроль за її психічним станом, визначення потреби та оптимальних методів психологічної реабілітації.

Психологічна просвіта та інформування - інформування особи для формування розуміння закономірностей функціонування людської психіки, поведінки людей в екстремальних умовах, формування навичок і способів управління можливостями власної психіки, надання самодопомоги та першої психологічної допомоги іншим особам, а також готовності та бажання отримувати професійну психологічну допомогу в разі потреби.

Психологічне консультування - комплекс заходів, які здійснюються. психологом і спрямовані на надання отримувачу послуг інформації з психологічних питань, емоційної підтримки, допомоги у прийнятті усвідомлених рішень та оцінці власних психологічних ресурсів для зміни поведінки, на розвиток відповідальності за власну поведінку, самосвідомості та зміну ставлення до проблеми, підвищення стресостійкості та психологічної культури.

Психологічна підтримка і супроводження - система соціально-психологічних способів і методів, застосування яких сприяє соціально-професійному самовизначенню особистості в ході відновлення її здібностей, ціннісних орієнтирів і самосвідомості, підвищенню її конкурентоспроможності та адаптованості, подоланню стресових та інших життєвих ситуацій і запобіганню виникненню психологічних кризових станів.

Групова робота - проведення психологічних тренінгів, інтерв'ю, занять із психологічної просвіти (та інформування, груп підтримки із застосуванням стандартизованих процедур, спрямованих на саморозкриття учасників таких) груп, актуалізацію наявного досвіду і пошук шляхів розв'язання власних психологічних проблем, формування навичок самопізнання та саморозвитку, опанування нових комунікативних і поведінкових стратегій.

Види послуг із психологічної реабілітації визначаються за результатами психологічної діагностики, з урахуванням індивідуальних потреб осіб.

1.3. Психологічна допомога може надаватися на базі ветеранського простору фахівцями, які є фізичними особами - підприємцями та мають наступну кваліфікацію: вищу освіту першого, другого рівня (бакалавр, магістр) за напрямом підготовки "соціальні та поведінкові науки" або "охорона здоров'я" (за спеціальністю "психологія", "медична психологія" або "медицина" - спеціалізація "психотерапія", "психіатрія").

Зазначені особи повинні мати стаж практичної роботи не менше ніж 2 роки, за умови обов'язкового проведення супервізії особами з відповідною кваліфікацією.