Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - ПКУ), розглянула звернення щодо сплати податку на доходи фізичних осіб, військового збору та земельного податку фізичною особою і в межах компетенції повідомляє.

Договірні відносини щодо користування земельними ділянками визначаються цивільно-правовими угодами, зміст та порядок укладення яких регулюються Земельним кодексом України (далі - ЗКУ) та Цивільним кодексом України (далі - ЦКУ).

Відповідно до розділу III ЗКУ одним із видів прав на землю є право земельного сервітуту - це право власника або землекористувача земельної ділянки чи іншої заінтересованої особи на обмежене платне або безоплатне користування чужою земельною ділянкою (ділянками).

Статтею 401 ЦКУ передбачено, що право користування чужим майном (сервітут) може бути встановлене щодо земельної ділянки, інших природних ресурсів (земельний сервітут) або іншого нерухомого майна для задоволення потреб інших осіб, які не можуть бути задоволені іншим способом.

Особа, яка користується сервітутом, зобов'язана вносити плату за користування майном, якщо інше не встановлено договором, законом, заповітом або рішенням суду (п. 3 ст. 403 ЦКУ).

Також п. 3 ст. 101 ЗКУ передбачено, що власник, землекористувач земельної ділянки, щодо якої встановлений земельний сервітут, має право вимагати від осіб, в інтересах яких встановлено земельний сервітут, плату за його встановлення, якщо інше не передбачено законом.

Щодо сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору з доходу, отриманого платником податку - фізичною особою за договором про встановлення земельного сервітуту

Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV ПКУ, відповідно до п. 162.1 ст. 162 якого платником податку на доходи фізичних осіб є, зокрема, фізична особа - резидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.

Згідно з пп. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 ПКУ об'єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, до якого включаються інші доходи, крім доходів, визначених ст. 165 ПКУ (пп. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 ПКУ).

Крім того, вказані доходи є об'єктом оподаткування військовим збором (пп. 1.2 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX ПКУ).

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) податку на доходи фізичних осіб та військового збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 ПКУ.

Так, податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок (військовий збір) із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку 18 відс., визначену в ст. 167 ПКУ та ставку військового збору 1,5 відс., встановлену пп. 1.3 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX ПКУ (пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 ПКУ).

Враховуючи зазначене, дохід, отриманий платником податку - фізичною особою за договором про встановлення земельного сервітуту включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу такого платника як інший дохід та оподатковується податком на доходи фізичних осіб і військовим збором на загальних підставах, без застосування коефіцієнту. При цьому юридична особа повинна виконати всі функції податкового агента, визначені ПКУ.

Щодо сплати земельного податку фізичними особами

Плата за землю справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (пп. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14, ст. ст. 270, 288 ПКУ).