Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), розглянула звернення щодо права на застосування податкової соціальної пільги і в межах компетенції повідомляє, що відповідь надається з урахуванням фактичних обставин, викладених у листі.

Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Кодексу, ст. 169 якого визначено порядок надання податкової соціальної пільги, її розмір, перелік категорій платників податку, які мають право на таку пільгу.

Відповідно до пп. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 Кодексу будь-який платник податку має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги у розмірі, що дорівнює 50 відс. розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року.

Платник податку, який утримує двох чи більше дітей віком до 18 років, має право на податкову соціальну пільгу в розмірі 100 відс. суми пільги, визначеної пп. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 Кодексу, у розрахунку на кожну таку дитину (пп. 169.1.2 п. 169.1 ст. 169 Кодексу).

Підпунктом "а" пп. 169.1.3 п. 169.1 ст. 169 Кодексу визначено перелік платників податків, які мають право на застосування податкової соціальної пільги у розмірі 150 відс. суми пільги, визначеної пп. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 Кодексу.

Відповідно до пп. 169.3.1 п. 169.3 ст. 169 Кодексу у разі якщо платник податку має право на застосування податкової соціальної пільги з двох і більше підстав, зазначених у п. 169.1 цієї статті, застосовується одна податкова соціальна пільга з підстави, що передбачає її найбільший розмір, за умови дотримання процедур, визначених пп. 169.4.1 п. 169.4 цієї статті.

Відповідно до пп. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 Кодексу податкова соціальна пільга застосовується до доходу, нарахованого на користь платника податку протягом звітного податкового місяця як заробітна плата (інші прирівняні до неї відповідно до законодавства виплати, компенсації та винагороди), якщо його розмір не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень.

При цьому граничний розмір доходу, який дає право на отримання податкової соціальної пільги одному з батьків у випадку та у розмірі, передбачених пп. 169.1.2 п. 169.1 ст. 169 Кодексу, визначається як добуток суми, визначеної в абзаці першому пп. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 Кодексу, та відповідної кількості дітей.

Водночас слід зазначити, що податкова соціальна пільга починає застосовуватися до нарахованих доходів у вигляді заробітної плати з дня отримання роботодавцем заяви про самостійне обрання місця застосування податкової соціальної пільги платника податку та документів, що підтверджують таке право.

Перелік таких документів та порядок їх подання визначено постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року N 1227 "Про затвердження Порядку подання документів для застосування податкової соціальної пільги" (далі - Порядок).

Щодо застосування податкової соціальної пільги одинокою матір'ю, яка утримує двох дітей, одна з яких є дитиною з інвалідністю

Згідно з пп. "а" пп. 169.1.3 п. 169.1 ст. 169 Кодексу платник податку, який є, зокрема, одинокою матір'ю (батьком) має право на податкову соціальну пільгу в розмірі 150 відс. суми пільги, визначеної пп. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 Кодексу, у розрахунку на кожну таку дитину віком до 18 років.