Державна податкова служба України розглянула звернення щодо оподаткування доходів нерезидента у вигляді винагороди за розповсюдження програмних продуктів згідно з субліцензійним договором та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), у межах компетенції повідомляє таке.

Відповідно до частини четвертої ст. 1108 Цивільного кодексу (далі - ЦКУ) за згодою ліцензіара, наданою у письмовій формі, ліцензіат може видати письмове повноваження на використання об'єкта права інтелектуальної власності іншій особі (субліцензію).

У випадках, передбачених ліцензійним договором, може бути укладений субліцензійний договір, за яким ліцензіат надає іншій особі (субліцензіату) субліцензію на використання об'єкта права інтелектуальної власності. У цьому разі відповідальність перед ліцензіаром за дії субліцензіата несе ліцензіат, якщо інше не встановлено ліцензійним договором (частина друга ст. 1109 ЦКУ).

Відповідно до пп. 14.1.225 п. 14.1 ст. 14 Кодексу будь-який платіж, отриманий як винагорода за використання або за надання права на використання об'єкта права інтелектуальної власності, а саме на будь-які літературні твори, твори мистецтва або науки, включаючи комп'ютерні програми, інші записи на носіях інформації, відео- або аудіокасети, кінематографічні фільми або плівки для радіо- чи телевізійного мовлення, передачі (програми) організацій мовлення, інші аудіовізуальні твори, будь-які права, які охороняються патентом, будь-які зареєстровані торговельні марки (знаки на товари і послуги), права інтелектуальної власності на дизайн, секретне креслення, модель, формулу, процес, права інтелектуальної власності на інформацію щодо промислового, комерційного або наукового досвіду (ноу- хау) є роялті.

Не вважаються роялті платежі, отримані:

як винагорода за використання комп'ютерної програми, якщо умови використання обмежені функціональним призначенням такої програми та її відтворення обмежене кількістю копій, необхідних для такого використання (використання "кінцевим споживачем");

за придбання примірників (копій, екземплярів) об'єктів інтелектуальної власності, у тому числі в електронній формі, для використання за своїм функціональним призначенням для кінцевого споживання або для перепродажу такого примірника (копії, екземпляра);

за придбання речей (у тому числі носіїв інформації), в яких втілені або на яких містяться об'єкти права інтелектуальної власності, визначені в абзаці першому цього підпункту, у користування, володіння та/або розпорядження особи;

за передачу прав на об'єкти права інтелектуальної власності, якщо умови передачі прав на об'єкт права інтелектуальної власності надають право особі, яка отримує такі права, продати або здійснити відчуження в інший спосіб права інтелектуальної власності або оприлюднити (розголосити) секретні креслення, моделі, формули, процеси, права інтелектуальної власності на інформацію щодо промислового, комерційного або наукового досвіду (ноу-хау), крім випадків, коли таке оприлюднення (розголошення) є обов'язковим згідно із законодавством України;

за передачу права на розповсюдження примірників програмної продукції без права на їх відтворення або якщо їх відтворення обмежено використанням кінцевим споживачем.

Відповідно до субліцензійного договору, копія якого надана разом із запитом, нерезидент - Ліцензіат надає резиденту - Субліцензіату невиключне право на розповсюдження послуг з підключення спеціальних тарифів обліковим записам покупців інформаційної системи нерезидента на території України, зокрема права та обов'язки резидента - Субліцензіата включають:

- самостійно встановлювати кінцеву вартість для покупця;

- здійснювати цілеспрямовану рекламу послуг з підключення спеціальних тарифів інформаційної системи, використовувати торгові марки та логотип нерезидента для просування її на ринку;

- строго притримуватися та не порушувати правил ліцензійного використання інформаційної системи.

За результатами аналізу умов зазначеного договору не встановлено обмежень щодо функціонального призначення інформаційної системи.

Таким чином, предметом субліцензійного договору є надання права користування у той чи інший спосіб об'єктами права інтелектуальної власності (продукти програмного забезпечення) без визначеного обмеження щодо функціонального використання продуктів програмного забезпечення та щодо кількості копій, необхідних для такого використання.

Тобто, предмет таких угод підпадає під поняття "роялті", визначеного пп. 14.1.225 п. 14.1 ст. 14 Кодексу.

Згідно з пп. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 Кодексу доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, оподатковуються в порядку і за ставками, визначеними ст. 141 Кодексу. Для цілей п. 141.4 ст. 141 Кодексу такими доходами є, зокрема роялті (абзац "в" пп. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 Кодексу).

Відповідно до пп. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 Кодексу резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи (крім постійного представництва нерезидента на території України) будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з таких доходів, зазначених у пп. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 Кодексу, за ставкою в розмірі 15 відсотків (крім доходів, зазначених у пп. 141.4.3 - 141.4.6 та 141.4.11 п. 141.4 ст. 141 Кодексу) їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності.

Щодо оподаткування ПДВ

Як зазначено у зверненні Товариства та згідно із змістом доданої до такого звернення копії субліцензійного договору від 27.12.2019 р., між нерезидентом (ліцензіатом) та Товариством (субліцензіатом) укладено вказаний договір, предметом якого є передача невиключних прав на розповсюдження послуг із підключення за допомогою мережі Інтеренет клієнта (покупця) до спеціальних пакетів (тарифів) користування програмою ЕОМ "Простой.Ру" на території України.

Правові основи оподаткуванні ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX Кодексу.

Згідно з підпунктами "а" і "б" п. 185.1 ст. 185 Кодексу об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до ст. 186 Кодексу розташоване на митній території України.

Під постачанням товарів розуміється будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду (пп. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Під постачанням послуг розуміється будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об'єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об'єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності (пп. 14.1.185 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).