Державна податкова служба України розглянула звернення щодо практичного застосування окремих норм податкового законодавства та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), повідомляє.

Як зазначено у зверненні платника, Товариством укладений з нерезидентом (далі - Компанія) договір, предметом якого є постачання Компанії послуг з надання кваліфікованого персоналу для виконання спеціальних функцій. Персонал передається у розпорядження Компанії, проте він залишається працевлаштованими працівниками Товариства. Крім того, Товариство забезпечує цей персонал необхідними засобами (офісні приміщення, обладнання, IT-інфраструктури тощо).

Додатком 2 до укладеного договору визначені спеціальні функції, а саме:

розвиток та управління відносинами з постачальниками;

проведення аналізу ринку та управління базою постачальників;

обробка заявок на закупівлю від зацікавлених осіб;

управління конкурентним процесом закупівлі через торги;

консультаційні послуги з питань оптимізації та непрямих закупівель, інші.

В окремих випадках, за умови надання Компанією письмового дозволу, Товариство має право залучати до виконання спеціальних функцій третіх осіб. Компанія виплачує Товариству винагороду за отримані послуги, яка виплачується в іноземній валюті щоквартально на підставі рахунків-фактур разом з актом наданих послуг.

Відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами Кодексу (пункт 1.1 статті 1 розділу І Кодексу).

Відповідно до пунктів 5.1 і 5.2 статті 5 розділу І Кодексу поняття, правила та положення, установлені Кодексом та законами з питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених статтею 1 розділу І Кодексу.

До того ж якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням Кодексу, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення Кодексу.

При цьому пунктом 44.1 статті 44 Кодексу визначено, що для цілей оподаткування платники податку зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 Кодексу.

Правові основи оподаткування податком на додану вартість встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX Кодексу.

Щодо віднесення послуг, що надаватиме Товариство Компанії, до послуг з надання персоналу в розумінні пункту 14.1.183 пункту 14.1 статті 14 Кодексу

Відповідно до пункту 1 статті 39 Закону України "Про зайнятість населення" діяльність суб'єктів господарювання - роботодавців, які наймають працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в іншого роботодавця на умовах трудових договорів, здійснюється на підставі дозволу, виданого центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції.

Такий вид господарської діяльності визначається як аутстафінг та відповідає вимогам підпункту 14.1.183 пункту 14.1 статті 14 Кодексу - послуга з надання персоналу - господарська або цивільно-правова угода, відповідно до якої особа, що надає послугу (резидент або нерезидент), направляє у розпорядження іншої особи (резидента або нерезидента) одну або декількох фізичних осіб для виконання визначених цією угодою функцій. Угода про надання персоналу може передбачати укладання зазначеними фізичними особами трудової угоди або трудового контракту із особою, у розпорядження якої вони направлені. Інші умови надання персоналу (у тому числі винагорода особи, що надає послугу) визначаються угодою сторін.

Водночас розділом 4 наказу Державного комітету України з технічного регулювання та споживчої політики від 11.10.2010 р. N 457 "Національний класифікатор України "Класифікація видів економічної діяльності" ДК 009:2010" визначено, що "аутсорсинг" - угода, згідно з якою замовник доручає підряднику виконати певні завдання, зокрема, частину виробничого процесу або повний виробничий процес, надання послуг щодо підбору персоналу, допоміжні функції.

Таким чином, аутсорсинг - це передача однією компанією певних бізнеспроцесів, функцій або конкретних завдань на виконання іншій компанії (аутсорсеру), що спеціалізується у відповідній галузі.

За договором аутсорсингу, працівники виконують роботу на своїй території, а грошова винагорода сплачується по факту виконаних робіт/наданих послуг.

Враховуючи вищенаведене, послуги з надання кваліфікованого персоналу для виконання спеціальних функцій Компанії, які залишаються працевлаштованими працівниками Товариства та використовують офісні приміщення, обладнання, IT-інфраструктуру тощо Товариства не підпадають під вимоги пункту 14.1.183 пункту 14.1 статті 14 Кодексу.

Щодо визначення місця постачання послуг з надання кваліфікованого персоналу для виконання спеціальних функцій Компанії

Згідно з підпунктом "а" і "б" пункту 185.1 статті 185 Кодексу об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 Кодексу розташоване на митній території України.

Під постачанням послуг, відповідно до підпункту 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 Кодексу, розуміється будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об'єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об'єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності.

Пунктами 186.2 - 186.4 статті 186 Кодексу визначено категорії послуг, місце постачання яких визначається залежно від місця реєстрації постачальника або отримувача відповідних послуг або від місця фактичного надання відповідних послуг.

Згідно з пунктом 186.4 статті 186 Кодексу місцем постачання послуг є місце реєстрації постачальника, крім операцій, зазначених у пунктах 186.2 і 186.3 статті 186 Кодексу.

Згідно з підпунктом "в" пункту 186.3 статті 186 Кодексу місцем постачання консультаційних, інжинірингових, інженерних, юридичних (у тому числі адвокатських), бухгалтерських, аудиторських, актуарних, а також послуги з розроблення, постачання та тестування програмного забезпечення, з оброблення даних та надання консультацій з питань інформатизації, надання інформації та інших послуг у сфері інформатизації, у тому числі з використанням комп'ютерних систем, вважається місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб'єкт господарювання або - у разі відсутності такого місця - місце постійного чи переважного його проживання.

Враховуючи викладене, у разі якщо перелічені у зверненні послуги:

розвиток та управління відносинами з постачальниками;

проведення аналізу ринку та управління базою постачальників;

обробка заявок на закупівлю від зацікавлених осіб;

управління конкурентним процесом закупівлі через торги;

консультаційні послуги з питань оптимізації та непрямих закупівель, інші,