Антимонопольний комітет України, розглянувши подання відділу ринків фармацевтики Департаменту досліджень і розслідувань ринків виробничої сфери, фармацевтики та рітейлу від 25 березня 2020 року N від 27.03.2020 N 126-01/143-п, встановив:

(1) Антимонопольний комітет України (далі - Комітет) надає рекомендації у порядку, передбаченому статтею 7 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", у сфері формування та реалізації конкурентної політики щодо здійснення заходів, спрямованих на запобігання порушенням законодавства про захист економічної конкуренції.

(2) У зв'язку з оголошенням ВООЗ пандемії коронавірусу COVID-19, на виконання доручення Кабінету Міністрів України від 06.03.2020 N 9920/0/1-20, у зв'язку із соціальною важливістю питань забезпечення доступності для населення, у тому числі цінової, лікарських засобів та медичних виробів, Комітет у межах повноважень проводить дослідження ринків противірусних лікарських засобів та ринків медичних виробів, що використовуються для індивідуального захисту.

(3) Комітет вважає, що в умовах проблематики сьогодення добросовісна та виважена поведінка учасників фармацевтичних ринків має забезпечити доступність необхідних лікарських засобів та медичних виробів для безпосереднього споживача.

(4) За змістом своєї діяльності на різних ланках системи, що забезпечує населення готовими для використання лікарськими засобами, можна виділити, зокрема, такі групи учасників:

- вітчизняні виробники лікарських засобів;

- представництва іноземних виробників (без права / з правом юридичної особи);

- імпортери (дистриб'ютори);

- суб'єкти господарювання, що здійснюють оптову торгівлю лікарськими засобами (у тому числі асортиментні компанії);

- суб'єкти господарювання, що здійснюють роздрібну торгівлю лікарськими засобами.

(5) Учасники ланцюга обігу лікарських засобів діють на різних товарних ринках.

(6) Рівень конкуренції на відповідному ринку залежить від товарних меж ринку, який визначається шляхом формування групи взаємозамінних товарів (товарних груп), у межах якої споживач за звичайних умов може легко перейти від споживання одного товару до споживання іншого.

(7) На рівні виробництва / імпорту лікарських засобів основними учасниками ринків відповідних лікарських засобів є вітчизняні виробники лікарських засобів, представництва іноземних виробників, імпортери. Сфера виробництва / імпорту лікарських засобів відзначається великою кількістю учасників, при цьому рівень конкуренції на відповідних ринках є різним залежно від товарних меж ринків. На рівні виробництва / імпорту лікарських засобів ринки є загальнодержавними.

(8) Ступінь концентрації на таких ринках може бути високим, якщо лікарський засіб знаходиться під патентним захистом (генеричні лікарські засоби відсутні) або кількість торговельних назв лікарських засобів з однаковою назвою діючої речовини обмежена. В інших випадках за наявності кількості генеричних препаратів (однакова назва діючої речовини) ринки мають бути конкурентними.

(9) Оскільки виробник зазвичай виробляє не одне найменування товару, а принаймні декілька (іноді сотні лікарських засобів), відносини продажу лікарських засобів від виробника / імпортера до оптового дистриб'ютора - це відносини щодо умов реалізації асортименту лікарських засобів із різними споживчими властивостями, різними умовами зберігання, терміном придатності, наявністю замінників тощо.

(10) Протягом останніх років на рівні дистрибуції / оптової торгівлі три найбільших вітчизняних дистриб'ютори мають суттєву ринкову владу на ринку постачання оптових партій лікарських засобів у широкоасортиментному наборі та не зазнають значної конкуренції на цьому ринку внаслідок відносно невеликого розміру часток, які належать конкурентам.

(11) Ринок оптової торгівлі лікарськими засобами в широкоасортиментному наборі є загальнодержавним.

(12) Ринки роздрібної торгівлі лікарськими засобами є регіональними. Учасниками цих ринків є суб'єкти господарювання, що здійснюють роздрібну торгівлю лікарськими засобами в певних територіальних межах адміністративно-територіальної одиниці. Регіональні ринки роздрібної торгівлі лікарськими засобами здебільшого конкурентні. Але в окремих територіальних межах такі ринки можуть мати структурні ознаки монопольного (домінуючого) становища / колективної монополії.

(13) З метою організації процесів, пов'язаних безпосередньо з реалізацією лікарських засобів, суб'єкти господарювання - виробник / імпортер / дистриб'ютор / аптечна мережа, що є учасниками різних товарних ринків, вступають у певні договірні відносини, якими визначаються умови реалізації товару та на підставі яких фактично відбувається формування ціни лікарського засобу для кінцевого споживача.

(14) За наявною в Комітеті інформацією, поведінка вітчизняних виробників лікарських засобів характеризується таким чином.

Валютою ціни товару в договорі поставки вітчизняного виробника лікарського засобу є національна валюта.

Переважна більшість вітчизняних виробників у договорах поставки не визначають ціну товару. Ціна погоджується сторонами договору при формуванні замовлень на поставку лікарських засобів; визначається на підставі прайс-листів виробників, чинних на момент замовлення; затверджується в специфікаціях до договору (щомісячних тощо); вказується в накладних (видаткових, видатково-транспортних, товарно-транспортних, на відпуск тощо).

Окремі вітчизняні виробники в генеральних специфікаціях до договорів поставки вказують асортимент, найменування та ціну товарів. Зміни вносяться шляхом укладання додаткових угод або підписання нової генеральної специфікації.

Отже, фактично вітчизняні виробники лікарських засобів можуть власним рішенням змінювати ціну на товар свого виробництва протягом дії договору.

(15) За наявною в Комітеті інформацією, поведінка імпортерів / дистриб'юторів лікарських засобів характеризується наявністю довгострокових договорів поставки, де асортимент та ціни на лікарські засоби визначаються в генеральних специфікаціях, що є невід'ємною частиною цих договорів. Ціни на лікарські засоби здебільше зазначаються в доларах США або євро. Переважно валютна ціна на лікарські засоби залишається стабільною. Відповідно до умов поставок, іноземні виробники забезпечують доставку лікарських засобів на територію України до визначеного місця (зазвичай - логістичний центр продавця), а всі інші дії та витрати, пов'язані з перевезенням лікарських засобів до аптечних складів, здійснюють вітчизняні дистриб'ютори.

(16) Оскільки більш ніж 70 відсотків лікарських засобів, що знаходяться в обігу в Україні, іноземного походження, а вітчизняні лікарські засоби здебільшого виробляються з імпортованої в Україну сировини, вартість лікарських засобів як імпортних, так і вітчизняних залежить від зміни курсу гривні до іноземної валюти.

(17) Як правило, плата за поставку лікарських засобів іноземного виробництва здійснюється у валюті договорів поставки шляхом 100-відсоткової передплати на банківські рахунки іноземних виробників та/або протягом визначеного періоду (20/30/60/90 днів) з дати виставлення рахунка-фактури за умови надання банківських гарантій.

(18) З метою здійснення оплати за такими договорами імпортери / вітчизняні дистриб'ютори мають проводити валютні операції щодо закупівлі іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку.

(19) Відповідно, оптово-відпускна ціна зазначається у гривні та розраховується за середнім курсом гривні, встановленим на міжбанківському валютному ринку України на дату, що передує даті реалізації товару.

(20) Тобто, коливання міжбанківських курсів іноземних валют є однією з підстав для проведення імпортерами / вітчизняними дистриб'юторами переоцінки лікарських засобів, які були придбані за іноземну валюту раніше та наявні на аптечних складах (складські запаси). А отже, ціна одиниці імпортного товару визначається з урахуванням міжбанківського курсу гривні до іноземної валюти на кожен день продажу товару та автоматично перераховується кожного дня.

(21) Отож, імпортери / вітчизняні дистриб'ютори мають можливість мінімізації власних ризиків від коливань курсу національної валюти, зокрема шляхом переоцінки раніше придбаних товарних запасів за збільшеним курсом.

(22) Як свідчить ретроспективний досвід досліджень Комітетом поведінки учасників фармацевтичних ринків в Україні, при знеціненні національної валюти, зміна ціни імпортованих лікарських засобів відбувається в більш короткостроковий період, ніж зміна ціни лікарських засобів вітчизняного виробництва (у разі наявності у вітчизняного виробника достатньої кількості субстанцій для виробництва готових лікарських засобів).

(23) За наявною в Комітеті інформацією, поведінка суб'єктів господарювання, що здійснюють роздрібну торгівлю лікарськими засобами, характеризується таким чином.

Валютою ціни товару в договорі поставки лікарських засобів від вітчизняного виробника / вітчизняного дистриб'ютора до аптечної мережі є національна валюта. Товар постачається на замовлення юридичної особи аптечної мережі у порядку формування в аптечних закладах мережі потреби в лікарських засобах.