Державна податкова служба України відповідно до ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) розглянула звернення про надання індивідуальної податкової консультації на отримання індивідуальної податкової консультації з питань практичного застосування норм податкового законодавства щодо зберігання пального.

Товариство у листі повідомляє, що практична необхідність отримання податкової консультації полягає у необхідності роз'яснення можливості отримання ліцензії на право зберігання пального, яке не буде реалізовуватися іншим особам, а використовуватиметься для потреб власного споживання суб'єктом, який використовує на законних підставах ємність спільно з іншими особами (які, у свою чергу, також здійснюють зберігання пального, яке не буде реалізовуватиметься іншим особам).

Питання. Чи відповідає закону зберігання пального, яке не буде реалізовуватиметься іншим особам, а використовуватиметься для потреб власного споживання суб'єктом, який використовує ємність для зберігання пального спільно з іншими особами на законних підставах, та отримав ліцензію на право зберігання пального.

Порядок ліцензування виробництва, оптової та роздрібної торгівлі пальним і зберігання пального регулюється Законом України від 19 грудня 1995 року N 481 " Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального" (далі - Закон N 481).

Закон N 481 визначає основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі підакцизними товарами (зокрема, але не виключно, пальним), забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального на території України.

Термін "пальне" вживається в Законі N 481 у значенні, наведеному в Податковому кодексі України (ст. 1 Закону N 481). Податковий кодексУкраїни (далі - Кодекс) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до пп. 14.1.1411п. 14.1 ст. 14 Кодексу пальне - це нафтопродукти, скраплений газ, паливо моторне альтернативне, паливо моторне сумішеве, речовини, що використовуються як компоненти моторних палив, інші товари, зазначені у підпункті 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 Кодексу.

Отже, при розгляді питання Товариства щодо здійснення діяльності з пальним необхідно обов'язково враховувати відповідні норми Кодексу, які стосуються пального.

Відповідно до пп. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Кодексу реалізація пального - це будь-які операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального з переходом права власності на таке пальне чи без такого переходу, за плату (компенсацію) чи без такої плати на митній території України з акцизного складу / акцизного складу пересувного: до акцизного складу; до акцизного складу пересувного; для власного споживання чи промислової переробки; будь-яким іншим особам.

Не вважаються реалізацією пального операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України:

у споживчій тарі ємністю до 5 літрів (включно), крім операцій з реалізації такого пального його виробниками;

при використанні пального суб'єктами господарювання, які не є розпорядниками акцизного складу / акцизного складу пересувного, що передано (відпущено, відвантажено) платником акцизного податку таким суб'єктам господарювання виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки.

Підпунктом 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Кодексу також визначено, за яких умов операції із заправлення пальним за договорами підряду відносяться до власного споживання пального.