Державна податкова служба України відповідно до ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) розглянула звернення на отримання індивідуальної податкової консультації щодо роз'яснення чинного законодавства у сфері ліцензування зберігання пального, та в межах компетенції повідомляє.

У зверненні Підприємство поінформувало, що веде розробку та впровадження зразків військової броньованої техніки. Крім того на Підприємство покладено завдання з випуску прийнятих на озброєння бойових машин та мобілізаційне завдання.

Згідно з технологічним процесом перед встановленням на зразок техніки двигун має напрацювати певну кількість годин на стенді з метою перевірки працездатності як двигуна в цілому, так і його комплектуючих. Також технологічним процесом передбачено випробування всіх агрегатів машини на холостому ходу без навантаження та контрольний пробіг виробу.

З метою дотримання технологічного процесу, Підприємству необхідний певний запас паливо-мастильних матеріалів, а саме дизельного пального.

Для організації зберігання дизельного пального Підприємство уклало договір з іншим суб'єктом господарювання за яким була придбана, поставлена на облік та введена в експлуатацію причіп-цистерна ПЦ-4,2.

З урахуванням викладеного вище, Підприємство просить надати індивідуальну податкову консультацію щодо порядку дій відповідно до чинного законодавства у даному конкретному випадку для отримання ліцензії на зберігання пального.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі пальним та зберігання пального, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом пального на території України, визначено Законом України від 19.12.1995 р. N 481-ВР "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального" (далі - Закон N 481).

Відповідно до статті 1 Закону N 481 місце зберігання пального - місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для зберігання пального на праві власності або користування. Зберігання пального - діяльність із зберігання пального (власного або отриманого від інших осіб) із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик.

Порядок видачі, призупинення, анулювання ліцензій на право зберігання пального встановлено статті 15 Закону N 481. Зокрема, передбачено, що зберігання пального здійснюється суб'єктами господарювання (у тому числі іноземними суб'єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) за наявності ліцензії. Суб'єкти господарювання (у тому числі іноземні суб'єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) отримують ліцензії на право зберігання пального на кожне місце зберігання пального відповідно.

Відповідно до статті 15 Закону N 481 ліцензія на право зберігання пального не отримується на місця зберігання пального, що використовуються:

підприємствами, установами та організаціями, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевого бюджету;

підприємствами, установами та організаціями системи державного резерву;

суб'єктами господарювання (у тому числі іноземними суб'єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) для зберігання пального, яке споживається для власних виробничо-технологічних потреб виключно на нафто- та газовидобувних майданчиках, бурових платформах і яке не реалізується через місця роздрібної торгівлі.

Суб'єкт господарювання (у тому числі іноземний суб'єкт господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) має право зберігати пальне без отримання ліцензії на право зберігання пального в місцях виробництва пального або місцях оптової торгівлі пальним чи місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримані відповідні ліцензії.