Державна податкова служба України на звернення Дочірнього підприємства (далі - Підприємство) щодо надання індивідуальної податкової консультації про плату за землю (далі - Плата), керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), повідомляє.

Підприємство поінформувало, що є власником приміщень у нежилих будівлях, розташованих на земельній ділянці, право власності або користування на яку не оформлено. Підприємство не повідомило про вжиті належні заходи з оформлення відповідних прав щодо земельної ділянки (її частини), що згідно з нормами ст. 120 Земельного кодексу України (далі - Земельний кодекс) виникли у нього стосовно такої земельної ділянки з переходом права власності на нерухоме майно.

Підприємство, посилаючись на чинне законодавство, запитує щодо виникнення у нього податкових зобов'язань зі справляння Плати.

Використання землі в Україні є платним (ст. 206 Земельного кодексу).

Кодекс визначає, що Плата справляється у двох формах - земельний податок із власників та постійних користувачів земельних ділянок (пп. 14.1.72 п. 14.1 ст. 14 Кодексу), а також орендної плати за надання у строкове користування земельні ділянки державної або комунальної власності (пп. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Підставою для нарахування земельного податку є дані Державного земельного кадастру (п. 286.1 ст. 286 Кодексу).

Питання визначення податкових зобов'язань у суб'єктів земельних відносин, які використовують земельні ділянки без належного оформлення прав власності або користування, викладені в узагальнюючій податковій консультації, затвердженій наказом Міністерстві фінансів України від 06.07.2018 р. N 602.