1. Правова система ipLex360
  2. Законодавство
  3. Консультації


ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ
ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ
20.11.2019 № 1452/6/99-00-04-02-06-15/ІПК
Відповідно до Товариства та з урахуванням пункту другого постанови Кабінету Міністрів України від 18.12.2018 № 1200 "Про утворення Державної податкової служби України та Державної митної служби України" та розпорядження Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 682-р "Питання Державної податкової служби України", ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), Державна податкова служба України розглянула звернення до Державної фіскальної служби України Товариства на отримання індивідуальної податкової консультації щодо застосування норм Закону України від 23 листопада 2018 року № 2628-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів" (далі - Закон № 2628) та в межах компетенції повідомляє.
Як зазначено у зверненні, практична необхідність отримання Товариством такої консультації полягає у необхідності складання та реєстрації акцизних накладних на використання пального для власних потреб при:
1) Отриманні такого пального з акцизного складу, розпорядником якого є інше підприємство (не Товариство);
2) Переміщення пального автоцистерною (бензовозом) для здійснення заправки власних транспортних засобів у межах одного акцизного складу;
3) Отриманні пального з паливороздавльних колонок постачальника у бак транспортного засобу при використанні смарт-карт, скретч-карт та талонів.
I. Щодо отримання пального для власного використання з акцизного складу, розпорядником якого виступає інше підприємство
В зверненні зазначено, що 01.07.2019 Товариство зареєстровано платником акцизного податку з реалізації пального, затвердженого записом у Реєстрі платників акцизного податку з реалізації пального або спирту етилового, та зареєструвало акцизний склад, якому присвоєно уніфікований номер. Товариством укладено договір на поставку пального через контейнерно-заправні блок-пункти постачальника, встановлені на території комбінату (далі - Комбінат). Контейнерно-заправні блок-пункти є власністю постачальника пального (в зверненні не зазначено постачальника). При оприбуткуванні Комбінатом пальне відразу передається на відповідальне зберігання постачальнику. Отримання пального Комбінатом через контейнерно-заправні блок-пункти відбувається щодня, при цьому факт повернення пального зі зберігання підтверджується звітом про відпуск пального.
Фактична реалізація пального з модулю (акцизного складу) постачальника пального відбувається:
- у паливні баки автомобілів;
- у 5-літрові ємності;
- у ємності, які передаються у виробництво.
При цьому Товариство не надало інформації - у які саме "ємності", яким саме чином пальне потрапляє до "ємностей" з модулю та яким саме чином пальне потрапляє з "ємностей" до виробництва.
За висновками Товариства постачальник фізично передає пальне з власного акцизного складу (розпорядник-постачальник) у виробництво (власне споживання) Товариства без зберігання такого пального Комбінатом у власних резервуарах, що розташовані на акцизному складі Товариства.
У зв'язку з цим Товариство просить надати роз'яснення щодо практичного застосування норм законодавства і надати відповідь на наступні питання:
1.1. Товариство просить підтвердити правильність судження, що оскільки постачальник фізично передає пальне з власного акцизного складу (розпорядник-постачальник), то обов'язок виписки та реєстрації акцизних накладних на фізичний відпуск пального полягає на постачальника. Оскільки Товариство отримує пальне не на власний акцизний склад, а у виробництво (у власне споживання) без зберігання такого пального Комбінатом у власних резервуарах, що розташовані на акцизному складі Товариства, така передача пального не є реалізацією у рамках норм Кодексу для Комбінату по відношенню до Товариства.
1.2. Оскільки Товариство фізично не отримує пальне на акцизний склад, а пальне відразу надходить у виробництво або паливні баки транспортних засобів, відповідно Товариство вважає, що не повинно виписувати та реєструвати в Єдиному реєстрі акцизних накладних акцизну накладну на власне використання пального згідно норм ст. 230.1 Кодексу, оскільки таке пальне на акцизний склад Товариства не надходило.
Щодо питань 1.1 та 1.2
Законом № 2628 з 01.07.2019 року внесені зміни до законів України, зокрема, до Кодексу.
Відповідно до підпункту 14.1.212 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) у редакції, яка діє з 01.07.2019, реалізація пального для цілей розділу VI цього Кодексу - будь-які операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального з переходом права власності на таке пальне чи без такого переходу, за плату (компенсацію) чи без такої плати на митній території України з акцизного складу / акцизного складу пересувного:
до акцизного складу;
до акцизного складу пересувного;
для власного споживання чи промислової переробки;
будь-яким іншим особам.
Не вважаються реалізацією пального операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України:
у споживчій тарі ємністю до 5 літрів (включно), крім операцій з реалізації такого пального його виробниками;
при використанні пального, з якого сплачено акцизний податок, виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки суб'єктами господарювання, які не є розпорядниками акцизного складу.
Також з 01.07.2019 набули чинності норми підпунктів 14.1.6, 14.1.6-1, 14.1.224 та 14.1.224-1 пункту 14.1 статті 14 Кодексу, якими визначено поняття акцизних складів, акцизних складів пересувних та їх розпорядників.
Акцизний склад, зокрема - це приміщення або територія на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізації пального.
Не є акцизним складом, зокрема:
приміщення або територія, на кожній з яких загальна місткість розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального не перевищує 200 кубічних метрів, а суб'єкт господарювання (крім платника єдиного податку четвертої групи) - власник або користувач такого приміщення або території отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 1000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам;
приміщення або територія незалежно від загальної місткості розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального, власником або користувачем яких є суб'єкт господарювання - платник єдиного податку четвертої групи, який отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 10000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам.
Відповідно до підпункту 14.1.224 пункту 14.1. статті 14 Кодексу розпорядник акцизного складу - зокрема, суб'єкт господарювання - платник акцизного податку, який здійснює виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізацію пального на акцизному складі та має документи, що підтверджують право власності або користування приміщеннями та/або територією, що відносяться до акцизного складу.
При цьому суб'єкт господарювання, який здійснює виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізацію пального на акцизному складі та має документи, що підтверджують право власності або користування приміщеннями та/або територією, що відносяться до акцизного складу, буде вважатися розпорядником акцизного складу, відповідно до підпункту 14.1.224 пункту 14.1 статті 14 Кодексу.
Нагадуємо, що платником акцизного податку є особа, що реалізує пальне (пп. 212.1.15 п. 212.1 ст. 212 Кодексу).
Платник податку при реалізації пального зобов'язаний скласти в електронній формі акцизну накладну за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД реалізованого пального та зареєструвати її в Єдиному реєстрі акцизних накладних з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи (пункт 231.1 статті 231 Кодексу, у редакції, яка набула чинності з 01.07.2019).
Відповідно до пункту 231.3 статті 231 Кодексу, зокрема, акцизна накладна складається платником податку в день реалізації пального при кожній повній або частковій операції з реалізації пального.
Особа, яка реалізує пальне, зобов'язана скласти акцизну накладну в двох примірниках у разі реалізації пального:
- з акцизного складу до іншого акцизного складу, в тому числі через трубопровід або з використанням акцизного складу пересувного, у разі, якщо до реалізації пального такий інший акцизний склад уже відомий;
- з акцизного складу до акцизного складу пересувного.
Особа, яка реалізує пальне або спирт етиловий, зобов'язана скласти акцизну накладну в одному примірнику у разі реалізації пального або спирту етилового:
а) з акцизного складу:
для власного споживання чи промислової переробки або на обсяги втраченого / зіпсованого / знищеного пального або спирту етилового;
будь-яким іншим особам - не платникам податку;
б) з акцизного складу пересувного:
для власного споживання чи промислової переробки або на обсяги втраченого / зіпсованого / знищеного пального або спирту етилового;
будь-яким іншим особам - не платникам податку.
Оскільки операції з реалізації пального у спосіб, який заявлений Товариством у запитанні 1.1., а саме фізична передача пального відбувається з акцизного складу постачальника (розпорядник акцизного складу - постачальник, тобто не Товариство) Товариству, зокрема у його ємності, на такі операції з реалізації акцизні накладні мають складатися розпорядником акцизного складу (постачальником) та реєструватися у порядку, визначеному статтею 231 Кодексу, де отримувачем є Товариство.
Оскільки відповідно до пункту 231.1 статті 231 Кодексу платник податку зобов'язаний скласти акцизну накладну на обсяги пального, використаного для власного споживання, то Товариство, як платник податку, зобов'язане скласти та, відповідно, зареєструвати її в Єдиному реєстрі акцизних накладних акцизну накладну в одному примірнику на обсяги пального, використаного для власного споживання.
II. Щодо переміщення пального автоцистерною (бензовозом) для здійснення заправки власних транспортних засобів у межах одного акцизного складу
З інформацією, наведеною у зверненні Товариством, зареєстровано один акцизний склад за юридичною адресою, за якою розташовані виробничі потужності та резервуари, з яких видається пальне у виробництво. Бензовоз (власність комбінату) заправляє власну техніку на території акцизного складу та повністю спустошується протягом 3-4 годин. Транспортний засіб переміщує пальне від резервуару, де пальне зберігається, до баків техніки для власного використання платника акцизного податку з реалізації пального у рамках одного акцизного складу до кінця поточної доби.
У зв'язку з цим Товариство просить надати роз'яснення щодо практичного застосування норм Кодексу та Порядку заповнення акцизної накладної, затвердженої наказом Мінфіну від 19.06.2019 № 262 (далі - Порядок № 262) і надати відповіді на наступні питання:
2. Оскільки Товариством зареєстровано один акцизний склад за юридичною адресою, за якою розташовані виробничі потужності та резервуари, з яких видається пальне у виробництво, а бензовоз переміщує пальне від резервуару, де пальне зберігається, до баків техніки для власного використання платника акцизного податку з реалізації пального у рамках одного акцизного складу, до кінця поточної доби, то просить підтвердити позицію Комбінату:
2.1. За вищенаведених умов бензовоз не вважається пересувним акцизним складом, оскільки переміщує пальне у межах одного акцизного складу та спустошується до кінця поточної доби (протягом 3-4 годин);
2.2. Товариство, скориставшись нормою абз. 8 пп. 3 р. II Порядку № 262 та за її правилами, буде виписувати в одному примірнику одну акцизну н акладну на загальний обсяг використаного пального на власне виробництво та не зазначати такий бензовоз у акцизній накладній як пересувний акцизний склад.
Щодо питань 2.1 та 2.2
Відповідно до підпункту 14.1.6-1 пункту 14.1 статті 14 Кодексу акцизний склад пересувний - транспортний засіб (автомобільний, залізничний, морський, річковий, повітряний, магістральний трубопровід), на якому переміщується та/або зберігається пальне або спирт етиловий на митній території України.
Транспортний засіб набуває статусу акцизного складу пересувного протягом періоду його використання для:
а) переміщення в ньому митною територією України, зокрема, пального (крім пального, що переміщується митною територією України прохідним транзитом або внутрішнім транзитом, визначеним підпунктом "а" пункту 2 частини другої статті 91 Митного кодексу України );
б) зберігання в ньому пального на митній території України;
в) ввезення пального на митну територію України, з якого сплачено акцизний податок або на умовах, визначених статтею 229 цього Кодексу.
Не є акцизним складом пересувним транспортний засіб, що використовується суб'єктом господарювання, який не є розпорядником акцизного складу, для переміщення на митній території України власного пального або спирту етилового для потреб власного споживання чи промислової переробки.

................
Перейти до повного тексту