Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - ПКУ), розглянула звернення щодо виникнення обов'язку нарахувати та задекларувати дохід від оренди нерухомого майна і в межах компетенції повідомляє, що відповідь надається з урахуванням обставин, викладених у зверненні.

Відповідно до п. 1 ст. 1000 глави 68 Цивільного кодексу України (далі - ЦКУ) за договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії.

При цьому згідно із ст. 1006 ЦКУ повірений зобов'язаний повідомляти довірителеві на його вимогу всі відомості про хід виконання його доручення; негайно передати довірителеві все одержане у зв'язку з виконанням доручення.

Статтею 1007 ЦКУ передбачено обов'язки довірителя, зокрема, довіритель зобов'язаний видати повіреному довіреність на вчинення юридичних дій, передбачених договором доручення, довіритель зобов'язаний негайно прийняти від повіреного все одержане ним у зв'язку з виконанням доручення.

Отже, враховуючи те що за договором доручення, повірений діє від імені довірителя, то датою отримання доходу є дата отримання повіренним орендної плати.

Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV ПКУ, відповідно до пп. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 якого об'єктом оподаткування фізичної особи - резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається, зокрема, дохід від надання майна в лізинг, оренду або суборенду (строкове володіння та/або користування), визначений у порядку, встановленому п. 170.1 ст. 170 ПКУ (пп. 164.2.5 п. 164.2 ст. 164 ПКУ).

Порядок оподаткування доходів фізичної особи від надання нерухомості в оренду (суборенду) визначено п. 170.1 ст. 170 ПКУ.