Державна податкова служба України розглянула відповідно до ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) розглянула звернення (далі - Підприємство) про надання індивідуальної податкової консультації щодо обов'язку отримання ліцензії на право зберігання пального та в межах компетенції повідомляє.

Підприємством є державним підприємством вугледобувної галузі. У складі Підприємства є відокремлений підрозділ "Автобаза" яке забезпечує виконання договірних зобовязань щодо надання послуг перевезення та в процесі своєї діяльності здійснює придбання та зберігання паливо мастильних матеріалів.

Підприємство запитує, чи потрібно ліцензування зберігання пального, яке використовуються для власних виробничих цілей.

Відповідно до ст. 14.1.1411 Кодексу, пальне - нафтопродукти, скраплений газ, паливо моторне альтернативне, паливо моторне сумішеве, речовини, що використовуються як компоненти моторних палив, інші товари, зазначені у підпункті 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 цього Кодексу.

Порядок ліцензування виробництва, оптової та роздрібної торгівлі пальним і зберігання пального регулюється Законом України від 19 грудня 1995 року N 481 " Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального" (далі - Закон).

Згідно з ст. 18 Закону всі інші закони та нормативно-правові акти, які стосуються виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового та зернового дистиляту, спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового, дистиляту виноградного спиртового, спирту-сирцю плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів і пального, діють у частині, що не суперечить цьому Закону.

Відповідно до ст. 1 Закону місце зберігання пального визначено як місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для зберігання пального на праві власності або користування.