Державна податкова служба України відповідно до статті 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) розглянула звернення Товариства щодо особливостей роботи акцизних складів та повідомляє таке.

Товариство зазначило, що є платником акцизного податку, отримало ліцензії на право зберігання пального, зареєструвало власні акцизні склади, з яких відпускає пальне для заправки власного рухомого складу, та планує в господарській діяльності відмовитися від використання частини ємностей, що розташовані на території акцизних складів.

Враховуючи викладене Товариство запитує:

1. Чи потрібно суб'єкту господарювання анулювати реєстрацію акцизного складу та ліцензію на право зберігання пального за адресою місця провадження діяльності на якому не здійснюється зберігання та відпуск пального?

2. У скількох примірних складається акцизна накладна та які реквізити акцизного складу пересувного та покупця вказуються в ній, якщо відпуск пального відбувається з АЗС (місця роздрібної торгівлі) у паливозаправник (напівпричеп-цистерну) Товариства для подальшого заправлення паливних баків власного рухомого складу?

3. У скількох примірних складається акцизна накладна та які реквізити покупця та акцизного складу пересувного вказуються в ній, якщо постачання пального здійснюється постачальником з використання паливозаправника на пересувний склад покупця?

4. У разі несвоєчасної реєстрації акцизних накладних постачальником пального чи виникає необхідність поповнення електронного рахунку у покупця для своєчасної реєстрації акцизних накладних і чи є можливість повернути з бюджету сплачені кошти після реєстрації відповідних акцизних накладних постачальником?

До питання 1.

Згідно з абзацом третім підпункту 14.1.6 пункту 14.1 статті 14 Кодексу акцизний склад - це приміщення або територія на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізації пального.

Абзацом четвертим підпункту 14.1.6 пункту 14.1 статті 14 Кодексу визначено, що не є акцизним складом, зокрема:

приміщення або територія, на кожній з яких загальна місткість розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального не перевищує 200 кубічних метрів, а суб'єкт господарювання (крім платника єдиного податку четвертої групи) - власник або користувач такого приміщення або території отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 1000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам;

приміщення або територія незалежно від загальної місткості розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального, власником або користувачем яких є суб'єкт господарювання - платник єдиного податку четвертої групи, який отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 10000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам;

паливний бак як ємність для зберігання пального безпосередньо в транспортному засобі або технічному обладнанні, пристрої.

Таким чином, приміщення або територія на митній території України вважається акцизним складом за наявності умов, визначених у підпункті 14.1.6 пункту 14.1 статті 14 Кодексу.

Згідно з абзацом п'ятим пункту 12 Порядку електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 24 квітня 2019 року N 408 (далі - Порядок N 408), анулювання реєстрації акцизного складу здійснюється в разі виведення акцизного складу з експлуатації та подання заяви з відміткою про анулювання реєстрації акцизного складу в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового (далі - СЕА РПСЕ). У разі подання зазначеної заяви платником акцизного податку надсилається повідомлення про закриття та припинення експлуатації такого об'єкта оподаткування відповідно до вимог пункту 63.3 статті 63 Кодексу.

Анулювання реєстрації акцизного складу проводиться за умови, що в СЕА РПСЕ дорівнюють нулю значення показників обсягів залишків пального, що обліковуються за таким акцизним складом за всіма кодами товарної підкатегорії згідно з Українським класифікатором товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі - УКТ ЗЕД) (абзац шостий пункту 12 Порядку N 408).

Крім того, відповідно до абзацу сьомого пункту 12 Порядку N 408 у разі анулювання реєстрації платника акцизного податку анулюється реєстрація всіх його акцизних складів.

Також згідно з частиною сорок сьомою статті 15 Закону України від 19 грудня 1995 року N 481 " Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального" (далі - Закон N 481) ліцензія на право зберігання пального анулюється шляхом прийняття органом, який видав ліцензію, відповідного письмового розпорядження на підставі:

заяви суб'єкта господарювання;

рішення про скасування державної реєстрації суб'єкта господарювання;

несплати чергового платежу за ліцензію протягом 30 календарних днів від моменту призупинення ліцензії;

отримання від уповноважених органів інформації, що документи, копії яких подані разом із заявою на отримання ліцензії, не видавалися / не погоджувалися такими органами;

встановлення факту подання заявником недостовірних даних у документах, поданих разом із заявою на отримання ліцензії.

Отже, анулювання реєстрації акцизного складу здійснюється за наявності умов визначених у пункті 12 Порядку N 408, а ліцензія підлягає анулюванню органом ліцензування відповідно до підстав встановлених частиною сорок сьомою статті 15 Закону N 481.

До питань 2, 3 і 4.

З 01 липня 2019 року відповідно до змін, внесених до Кодексу Законом України від 23 листопада 2018 року N 2628 "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів" (далі - Закон N 2628), змінено визначення терміну "реалізація пального".

Абзацом другим підпункту 14.1.212 пункту 14.1 статті 14 Кодексу передбачено, що реалізація пального - будь-які операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального з переходом права власності на таке пальне чи без такого переходу, за плату (компенсацію) чи без такої плати на митній території України з акцизного складу/акцизного складу пересувного: