Державна податкова служба України відповідно до п. 52.5 ст. 52 Податкового кодексу України розглянула запит Товариства стосовно отримання індивідуальної податкової консультації щодо застосування окремих норм податкового законодавства та в межах компетенції повідомляє.

У запиті Товариство поінформувало, що здійснює господарську діяльність у сфері сільськогосподарського виробництва, а саме - розведення свиней. Товариство орендує близько 18 тис. га землі і має власний автотракторний парк. На території підприємства відсутні будь-які будівлі чи споруди для зберігання пального та заправки техніки. Вся техніка заправляється бензовозами, які отримують пальне від постачальника і доставляють його на поля для заправки тракторів. Все пальне, яке придбаває Товариство, зберігається у паливних баках транспортних засобів та бензовозах і спеціалізованих напівпричепах-цистернах до транспортних засобів. Цистерни бензовозів та спеціалізованих напівпричепів не є нерухомим майном, вони постійно здійснюють переміщення, оскільки здійснюють перевезення пального на поля для заправки сільськогосподарської техніки.

З урахуванням викладеного вище, Товариство цікавлять наступні запитання:

1. Чи повинно Товариство отримувати ліцензію на зберігання пального у випадку зберігання пального у цистернах бензовозів та у цистернах спеціалізованих напівпричепів до транспортних засобів?

2. Чи виникає у Товариства податкове зобов'язання з акцизного податку з усього придбаного пального, яке використовується для власних цілей Товариства?

Щодо запитання 1

Законом України від 23 листопада 2018 року N 2628-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів" (далі - Закон N 2628) внесено зміни до Закону України від 19 грудня 1995 року N 481 " Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального" (далі - Закон N 481), зокрема запроваджено ліцензування видів господарської діяльності з виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним.

Відповідно до ст. 1 Закону N 481 місце зберігання пального визначено як місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для зберігання пального на праві власності або користування. Зберігання пального - діяльність із зберігання пального (власного або отриманого від інших осіб) із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик.

Порядок видачі, призупинення, анулювання ліцензій на право зберігання пального встановлено ст. 15 Закону N 481. Зокрема, передбачено, що зберігання пального здійснюється суб'єктами господарювання всіх форм власності за наявності ліцензії. Суб'єкти господарювання отримують ліцензії на право зберігання пального на кожне місце зберігання пального.

Відповідно до ст. 15 Закону N 481 ліцензія на право зберігання пального не отримується на місця зберігання пального, що використовуються:

підприємствами, установами та організаціями, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевого бюджету;

підприємствами, установами та організаціями системи державного резерву;

суб'єктами господарювання для зберігання пального, яке споживається для власних виробничо-технологічних потреб виключно на нафто- та газовидобувних майданчиках, бурових платформах і яке не реалізується через місця роздрібної торгівлі.

Суб'єкт господарювання має право зберігати пальне без отримання ліцензії на право зберігання пального в місцях виробництва пального, місцях роздрібної торгівлі пальним або місцях оптової торгівлі пальним на які отримані відповідні ліцензії.

Враховуючи викладене вище, Законом N 481 встановлено вичерпний перелік умов за яких підприємства, установи та організації не отримують ліцензію на право зберігання пального на місця зберігання пального, інших виключень Законом N 481 не передбачено.

Щодо запитання 2

Відповідно до пп. 14.1.6 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), акцизний склад - це:

а) спеціально обладнані приміщення на обмеженій території (далі - приміщення), розташовані на митній території України, де під контролем постійних представників контролюючого органу розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, пакування, фасування, зберігання, одержання чи видачі, а також реалізації спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів;

б) приміщення або територія на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізації пального.

Не є акцизним складом:

а) приміщення відокремлених підрозділів розпорядника акцизного складу, які використовуються ним виключно для пакування, фасування, зберігання, одержання чи видачі маркованих марками акцизного податку горілки та лікеро-горілчаних виробів, відвантажених з акцизного складу, а також для здійснення оптової та/або роздрібної торгівлі відповідно до отриманої розпорядником акцизного складу ліцензії;

б) приміщення або територія, на кожній з яких загальна місткість розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального не перевищує 200 кубічних метрів, а суб'єкт господарювання (крім платника єдиного податку четвертої групи) - власник або користувач такого приміщення або території отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 1000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам;