З урахуванням пункту другого постанови Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2018 року N 1200 "Про утворення Державної податкової служби України та Державної митної служби України" та розпорядження Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 р. N 682-р "Питання Державної податкової служби України" Державна податкова служба Українй відповідно до ст. 52 Податкового кодексуУкраїни (далі - Кодекс) розглянула звернення на отримання індивідуальної податкової консультації Товариства, направлене Державній фіскальній службі України, стосовно практичного застосування норм податкового законодавства щодо порядку реєстрації платником акцизного податку та подання Заявки на поповнення залишку пального.

У зверненні Товариство зазначає, що надає сільськогосподарські послуги із застосуванням власної та орендованої сільськогосподарської техніки (понад 200 одиниць), на правах оренди має 5 автозаправних станцій (АЗС), об'єм паливних ємностей на кожній з яких не перевищує 200 м. куб., пальне використовує виключно для власних потреб, техніку заправляє через паливороздавальні колонки; є платником податків на загальних підставах. На думку Товариства станом на 01.07.2019 року, наявні паливні склади Товариства не підпадали під визначення акцизного складу в розумінні пп. 14.1.6 п. 14.1 ст. 14 Кодексу.

Щодо реєстрації Товариства як платника акцизного податку з реалізації пального(питання перше)

Відповідно до пп. 14.1.6 п. 14.1 ст. 14 Кодексу акцизний склад - це, зокрема, приміщення або територія на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність, шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізації пального.

Відповідно до пп. "б" - "г" пп. 14.1.6 п. 14.1 ст. 14 Кодексу не є паливним акцизним складом:

приміщення або територія, на кожній з яких загальна місткість розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального не перевищує 200 кубічних метрів, а суб'єкт господарювання (крім платника єдиного податку четвертої групи) - власник або користувач такого приміщення або території отримує протягом календарного року пальне з обсягах, що не перевищують 1000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам (пп. "б");

приміщення або територія незалежно від загальної місткості розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального, власником або користувачем яких є суб'єкт господарювання - платник єдиного податку четвертої групи, який отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 10000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам (пп. "в");

паливний бак як ємність для зберігання пального безпосередньо на транспортному засобі або технічному обладнанні, пристрої (пп. "г").

Відповідно до пп. 14.1.224 п. 14.1 ст. 14 Кодексу розпорядником паливного акцизного складу є суб'єкт господарювання - платник акцизного податку, який здійснює виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізацію пального на акцизному складі та має документи, що підтверджують право власності або користування приміщеннями та/або територією, що відносяться до акцизного складу.

Отже, враховуючи викладене вище та той факт, що Товариство, отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що перевищують 1000 кубічних метрів, то місця зберігання пального Товариства підпадають під визначення акцизний склад, а Товариство вважається розпорядником акцизного складу.

При цьому під визначення реалізації пального підпадають операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального з переходом права власності на таке пальне чи без такого переходу, за плату (компенсацію) чи без такої плати на митній території України з акцизного складу: до акцизного складу / акцизного складу пересувного, для власного споживання чи промислової переробки, будь-яким іншим особам (пп. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).