Державна податкова служба України з урахуванням пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2018 року N 1200 "Про утворення Державної податкової служби України та Державної митної служби України" та розпорядження Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 р. N 682-р "Питання Державної податкової служби", розглянула звернення стосовно необхідності нарахування податкових зобов'язань з податку на додану вартість у разі придбання консультаційних послуг у фізичної особи - резидента України, яка є підприємцем та платником єдиного податку 3-ї групи і не є зареєстрованим платником ПДВ, та, керуючись статтею 52 Податкового кодексуУкраїни від 02 грудня 2010 року N 2755-VI із змінами і доповненнями (далі - ПКУ), повідомляє.

Згідно з пунктом 1.1 статті 1 розділу І ПКУ відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ.

Згідно з нормами чинного законодавства платники податку зобов'язані самостійно декларувати свої податкові зобов'язання та визначати сутність і відповідність здійснюваних ними операцій тим, які перераховані ПКУ. При цьому пунктом 44.1 статті 44 розділу II ПКУ визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів в бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.