З урахуванням пункту другого постанови Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2018 року N 1200 "Про утворення Державної податкової служби України та Державної митної служби України" та розпорядження Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 р. N 682-р "Питання Державної податкової служби України" Державна податкова служба України відповідно до ст. 52 Податкового кодексуУкраїни (далі - Кодекс) розглянула лист про надання індивідуальної податкової консультації стосовно практичного застосування норм податкового законодавства щодо складання акцизних накладних.

У зверненні Товариство зазначає, що укладає договори з зберігання пального з іншими суб'єктами господарюваннями (зберігачами). Зберігач забезпечує зберігання однорідних вантажів згідно вимог ДСТУ. Місця зберігання та трубопроводи до них містять технологічні залишки інших партій пального однієї марки різних виробників, можуть вміщати вантажі різних поклажодавців однієї марки, але різних виробників. Зберігач наполягає на визначенні щільності пального, та, відповідно, обсягу пального в літрах, приведених до 15° С, на підставі власних засобів обліку. Зазначене призводить до невідповідності обсягів пального, переданих зберігачу, та отриманих від зберігача.

Питання 1. Чи може зберігач не застосовувати інформацію щодо щільності пального, наведену у сертифікаті (паспорті) якості товару виробника, а використовувати з цією метою показники щільності згідно вимірів власних засобів обліку, виміри сюрвейєрів та іншу інформацію?

Питання 2. Як обліковувати в системі електронного адміністрування реалізації пального похибку методів вимірювання, яка виникає в даному випадку та призводить до невідповідності отриманих обсягів пального згідно акцизних накладних та переданих покупцям при одному й тому ж обсязі пального?

Питання 3. Яким чином поклажодавець має визначати обсяги пального у літрах для заповнення акцизних накладних при подальшій реалізації пального: по щільності, зазначеній у сертифікаті чи визначеній зберігачем?

Відповідно до пп. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Кодексу реалізація пального - це будь-які операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального або спирту етилового з переходом права власності на таке пальне чи без такого переходу, за плату (компенсацію) чи без такої плати на митній території України з акцизного складу / акцизного складу пересувного:

до акцизного складу;

до акцизного складу пересувного;

для власного споживання чи промислової переробки;

будь-яким іншим особам.

Пунктом 231.1 ст. 231 Кодексу встановлено обов'язок платника при реалізації пального складати акцизну накладну за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД реалізованого пального.

Згідно з п. 231.3 ст. 231 Кодексу отримувач пального зобов'язаний зареєструвати в Єдиному реєстрі акцизних накладних другий примірник акцизної накладної після отримання пального на акцизний склад / акцизний склад пересувний. Тобто отримання пального підтверджується реєстрацією в Єдиному реєстрі акцизних накладних другого примірника акцизної накладної:

зберігачем - при отриманні пального на зберігання. Така акцизна накладна складається особою, що передає пальне на зберігання;

поклажодавцем - при поверненні пального зі зберігання.

Така акцизна накладна складається зберігачем.