Державна податкова служба України розглянула звернення стосовно отримання індивідуальної податкової консультації щодо визнання операцій контрольованими та, керуючись ст. 52 Податкового кодексуУкраїни (далі - Кодекс), повідомляє.

Як вбачається із запиту, Представництво не провадить господарську діяльність в Україні, а здійснює лише діяльність, яка має допоміжний характер, зокрема, збір інформації для нерезидента - материнської компанії. Відповідно до постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 24.06.2015 р. у справі N 826/10603/15, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 02.09.2016 р. у справі N 826/10603/15, Представництво не є постійним представництвом, виконує виключно підготовчі або допоміжні функції для забезпечення основної діяльності нерезидента - материнської компанії та фінансується виключно за рахунок нерезидента - материнської компанії. Зазначена позиція підтверджена постановою Касаційного адміністративного суду Верховного Суду від 12.02.2019 р. у справі N 826/10603/15. З початку реєстрації діяльність Представництва не змінювалась. У 2018 році Представництво отримало фінансування від нерезидента - материнської компанії на суму більше 10 млн гривень.

Відповідно до пп. 14.1.193 п. 14.1 ст. 14 Кодексу постійне представництво - постійне місце діяльності, через яке повністю або частково проводиться господарська діяльність нерезидента в Україні, зокрема: місце управління; філія; офіс; фабрика; майстерня; установка або споруда для розвідки природних ресурсів; шахта, нафтова/газова свердловина, кар'єр чи будь-яке інше місце видобутку природних ресурсів; склад або приміщення, що використовується для доставки товарів, сервер.

Постійним представництвом не є використання будівель або споруд виключно з метою зберігання, демонстрації або доставки товарів чи виробів, що належать нерезиденту; зберігання запасів товарів або виробів, що належать нерезиденту, виключно з метою зберігання або демонстрації; зберігання запасів товарів або виробів, що належать нерезиденту, виключно з метою переробки іншим підприємством; утримання постійного місця діяльності виключно з метою закупівлі товарів чи виробів або для збирання інформації для нерезидента; направлення у розпорядження особи фізичних осіб у межах виконання угод про послуги з надання персоналу; утримання постійного місця діяльності виключно з метою провадження для нерезидента будь-якої іншої діяльності, яка має підготовчий або допоміжний характер.

Підпунктом 133.2.2 п. 133.2 ст. 133 Кодексу визначено, що платниками податку на прибуток з числа нерезидентів є постійні представництва нерезидентів, які отримують доходи із джерелом походження з України або виконують агентські (представницькі) та інші функції стосовно таких нерезидентів чи їх засновників.

Відповідно до пп. 141.4.7 п. 141.4 ст. 141 Кодексу суми прибутків нерезидентів, які провадять свою діяльність на території України через постійне представництво, оподатковуються в загальному порядку. При цьому таке постійне представництво прирівнюється з метою оподаткування до платника податку, який провадить свою діяльність незалежно від такого нерезидента.

У разі якщо нерезидент провадить свою діяльність в Україні та за її межами і при цьому не визначає прибуток від своєї діяльності, що ведеться ним через постійне представництво в Україні, сума прибутку, що підлягає оподаткуванню в Україні, визначається на підставі складення нерезидентом окремого балансу фінансово-господарської діяльності, погодженого з контролюючим органом за місцезнаходженням постійного представництва, з урахуванням вимог, визначених ст. 39 цього Кодексу.

У разі неможливості визначити шляхом прямого підрахування прибуток, отриманий нерезидентами з джерелом його походження з України, оподатковуваний прибуток визначається контролюючим органом як різниця між доходом та витратами, визначеними шляхом застосування до суми отриманого доходу коефіцієнта 0,7 з урахуванням вимог, визначених ст. 39 цього Кодексу.