Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексуУкраїни (далі - Кодекс), з урахуванням пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2018 року N 1200 "Про утворення Державної податкової служби України та Державної митної служби України" та розпорядження Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 р. N 682-р "Питання Державної податкової служби", розглянула звернення і в межах компетенції повідомляє.

Визначення резидентського статусу фізичної особи є визначальним для з'ясування порядку оподаткування доходів згідно з нормами Кодексу.

Нерезиденти - це фізичні особи, які не є резидентами України (пп. "в" пп. 14.1.122 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Порядок визначення резидентського статусу фізичної особи регулюється пп. 14.1.213 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, згідно з яким фізична особа - резидент - це фізична особа, яка має місце проживання в Україні.

Місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово (ст. 29 Цивільного кодексу України).

У разі якщо фізична особа має місце проживання також в іноземній державі, вона вважається резидентом, якщо така особа має місце постійного проживання в Україні; якщо особа має місце постійного проживання також в іноземній державі, вона вважається резидентом, якщо має більш тісні особисті чи економічні зв'язки (центр життєвих інтересів) в Україні. У разі якщо державу, в якій фізична особа має центр життєвих інтересів, не можна визначити, або якщо фізична особа не має місця постійного проживання у жодній з держав, вона вважається резидентом, якщо перебуває в Україні не менше 183 днів (включаючи день приїзду та від'їзду) протягом періоду або періодів податкового року.

Достатньою (але не виключною) умовою визначення місця знаходження центру життєвих інтересів фізичної особи є місце постійного проживання членів її сім'ї або її реєстрації як суб'єкта підприємницької діяльності.

Якщо неможливо визначити резидентський статус фізичної особи, використовуючи попередні положення цього підпункту, фізична особа вважається резидентом, якщо вона є громадянином України.

При цьому за результатами звітного податкового року, в якому іноземець набув статусу резидента України, він має подати річну податкову декларацію, в якій зазначає доходи з джерелом їх походження в Україні та іноземні доходи (пп. 170.10.4 п. 170.10 ст. 170 Кодексу).

Отже, у разі якщо фізичною особою - громадянином іноземної держави дотримані перелічені положення пп. 14.1.213 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, то з метою оподаткування фізична особа може вважатися резидентом України.

Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Кодексу.

Платниками податку є, зокрема, фізичні особи - резиденти, які отримують доходи з джерела їх походження в Україні та іноземні доходи (пп. 162.1.1 п. 162.1 ст. 162 Кодексу).