Відповідно до частини першої статі 8, частини п'ятої статті 55 Закону України "Про запобігання корупції" Національне агентство з питань запобігання корупції

1. Затвердити такі, що додаються:

Методологію проведення Національним агентством з питань запобігання корупції антикорупційної експертизи проектів нормативно-правових актів;

Методичні рекомендації щодо проведення Національним агентством з питань запобігання корупції антикорупційної експертизи проектів нормативно-правових актів.

2. Департаменту координації антикорупційної політики використовувати при проведенні антикорупційної експертизи проектів нормативно-правових актів затверджені пунктом 1 цього рішення акти.

3. Контроль за виконанням цього рішення покласти на члена Національного агентства з питань запобігання корупції Серьогіна О.Ю.

1. Ця Методологія розроблена з метою створення умов для ефективного виявлення у проектах нормативно-правових актів (далі - проект НПА) корупціогенних факторів та розроблення рекомендацій щодо усунення (мінімізації) їх негативного впливу та є обов'язковою для застосування працівниками апарату Національного агентства з питань запобігання корупції (далі - Національне агентство) при проведенні антикорупційної експертизи проектів НПА (далі - антикорупційна експертиза) відповідно до Порядку проведення антикорупційної експертизи проектів нормативно-правових актів Національним агентством із запобігання корупції, затвердженого рішенням Національного агентства від 28 липня 2016 року № 1, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25 серпня 2016 року за № 1184/29314 (далі - Порядок).

2. У цій Методології терміни вживаються у такому значенні:

Корупціогенний фактор - положення проекту НПА, яке самостійно чи у поєднанні з іншими нормами може сприяти вчиненню корупційних або пов'язаних з корупцією правопорушень.

Індикатор корупціогенності - ознака, що може свідчити про наявність у проекті НПА корупціогенних факторів, яка може стосуватися як змісту проекту НПА, так і процедури його підготовки і прийняття.

Ступінь корупціогенності - оціночне поняття, що використовується для формулювання висновку антикорупційної експертизи (далі - Висновок) щодо сприяння вчиненню корупційних або пов'язаних з корупцією правопорушень та на підставі якого здійснюється формулювання відповідних рекомендацій, насамперед щодо можливості/неможливості затвердження (ухвалення, прийняття) проекту НПА.

3. Інші терміни у цій Методології вживаються у значеннях, наведених у Законі України "Про запобігання корупції" (далі - Закон).

1. Основною метою антикорупційної експертизи, яка проводиться Національним агентством, є виявлення корупціогенних факторів у положеннях проектів НПА та розроблення рекомендацій стосовно їх усунення.

2. Завданнями антикорупційної експертизи проектів НПА є:

1) відбір для проведення антикорупційної експертизи проектів НПА за сферою правового регулювання (змістом) та з урахуванням потенційної наявності/відсутності корупціогенних факторів;

2) виявлення в проектах НПА корупціогенних факторів;

3) визначення можливості усунення (мінімізації) корупціогенних факторів на основі оцінки ступеню їх корупціогенності;

4) підготовка рекомендацій щодо способів усунення (мінімізації) корупціогенних факторів у проекті НПА;

5) підготовка рекомендацій практичного характеру щодо усунення (мінімізації) корупціогенних факторів у діяльності суб'єкта затвердження (ухвалення, прийняття) проекту НПА та/або суб'єктів правовідносин, які пропонується ним врегулювати.

1. Ця Методологія застосовується при проведенні антикорупційної експертизи проектів НПА, які визначені Законом та Порядком і внесені суб'єктом законодавчої ініціативи на розгляд Верховної Ради України або надіслані Кабінетом Міністрів України до Національного агентства.

2. Національне агентство застосовує цю Методологію при здійсненні перегляду НПА на наявність у них корупціогенних факторів для їх включення до щорічного плану проведення антикорупційної експертизи Міністерством юстиції України.

3. Висновки обов'язкової антикорупційної експертизи, що проводиться Міністерством юстиції України, чи громадської антикорупційної експертизи проектів НПА чи НПА можуть враховуватись працівниками апарату Національного агентства при проведенні ними антикорупційної експертизи.

1. Працівники апарату Національного агентства, які проводять антикорупційну експертизу, зобов'язані дотримуватися вимог та правил її проведення, встановлених Законом та Порядком.

2. Проведення антикорупційної експертизи здійснюється на основі таких принципів:

незалежність та неупередженість працівника апарату Національного агентства, який проводить антикорупцїйну експертизу;

повнота та всебічність антикорупційної експертизи.

1. Антикорупційна експертиза складається із таких етапів:

1) проведення первинної оцінки проекту НПА за сферою правового регулювання тощо;

2) встановлення потенційної наявності корупціогенних факторів;

3) проведення антикорупційної експертизи:

здійснення системного аналізу проекту НПА із застосуванням індикаторів корупціогенності;

ідентифікація корупціогенних факторів та оцінка ступеню їх корупціогенності;

4) підготовка Висновку антикорупційної експертизи.

2. У разі виявлення корупціогенного фактора Висновок антикорупційної експертизи повинен містити:

1) опис виявленого корупціогенного фактора. Необхідно конкретизувати кожен виявлений корупціогенний фактор, його зв'язок з іншими положеннями проекту НПА чи нормами НПА та навести положення тексту, які можуть свідчити про існування корупціогенного фактора;

2) аналіз наслідків неусунення корупціогенного фактора у положеннях проекту НПА. Необхідно описати ймовірні наслідки застосування відповідних положень проекту НПА (вчинення корупційних або пов'язаних з корупцією правопорушень);

3) оцінку ступеню корупціогенності фактора. Оцінка передбачає застосування дихотомічної шкали з наведенням відповідної аргументації:

корупціогенний фактор може бути усунуто (мінімізовано) шляхом внесення змін;

корупціогенний фактор не може бути усунуто, і проект НПА підлягає відхиленню;

4) рекомендації, в тому числі практичного характеру, які стосуються способів усунення (мінімізації) корупціогенного фактора.

1. При прийнятті рішення про необхідність проведення антикорупційної експертизи та безпосередньо при її проведенні обов'язково має оцінюватися інформація (за її наявності), яка стосується процедури підготовки, затвердження прийняття (ухвалення, прийняття) проекту НПА (корупціогенна ситуація), а саме:

1) розробка та/або прийняття (ухвалення, затвердження) проекту НПА за відсутності повноважень, встановлених законом, та/або дублювання нормативного регулювання в актах різних державних органів;

2) рішення про підготовку проекту НПА приймалося чи безпосередньо його підготовка здійснювалася в умовах потенційного/реального конфлікту інтересів, а так само з порушенням інших заборон чи обмежень, передбачених Законом;

3) наявність ознак повторної підготовки проекту НПА, який було раніше визнано таким, що містить корупціогенні фактори, якщо рекомендації попередньої антикорупційної експертизи розробником не враховані;

4) порушення передбаченого законодавством порядку проведення громадського обговорення проекту НПА;

5) інші обставини, що свідчать про неправдиві цілі прийняття проекту НПА.

1. Ідентифікація корупціогенного фактора, що характеризує зміст проекту НПА, передбачає виявлення та наведення у Висновку конкретних положень проекту НПА та/або НПА (фрагментів тексту чи системних ознак) та пояснення їх корупціогенності.

2. До корупціогенних факторів, що характеризують зміст проекту НПА, належать:

1) ризики у визначенні статусу, сфери застосування та предмета правового регулювання проекту НПА:

а) декларативність (рамковість) проекту НПА;

б) порушення ієрархії та предметної спеціалізації проекту НПА. Проект НПА містить положення, що за предметом повинні належати чи належать до сфери регулювання інших НПА чи не відповідають повноваженням або спеціалізації державного органу; регулювання у підзаконному акті відносин, які потребують визначення законом, тощо;

в) розширене підзаконне регулювання проекту НПА без чіткого зв'язку з НПА вищої юридичної сили (вихід за межі приписів закону), що може проявлятися у наявності суттєвих відмінностей положень закону і підготовленого на його реалізацію проекту підзаконного акта. Наявність таких колізій свідчить про невідповідність проекту НПА вищого рівня;

г) наявність положень, що мають колізійний характер з положеннями НПА різного рівня. Корупційний фактор полягає в можливості одночасного застосування таких норм, чим створюються умови для вчинення корупційних або пов'язаних з корупцією правопорушень;

ґ) наявність у проекті НПА бланкетних норм, що мають характер відкритих переліків нормативно-правових актів, що регулюють предмет проекту НПА з використання формулювання "...та іншими актами законодавства" тощо, чи обмежуються формулюванням "визначається законом", що дозволяє в майбутньому на підставі невизначеного кола нормативно-правових актів змінювати суттєві умови предмета правового регулювання первинного акта;

2) ризики у визначенні статусу суб'єктів правовідносин, регламентації їх прав та обов'язків:

а) відсутність в проекті НПА вичерпного переліку суб'єктів правовідносин, у тому числі нечіткість або неповнота визначення сфери застосування за суб'єктним складом;

б) встановлення в проекті НПА відкритих переліків дозволів або заборон в правах або обов'язках суб'єктів правовідносин. Індикатором такого ризику є формулювання "...та інші повноваження" або "... інші права" тощо;

в) закріплення в проекті НПА колізії в правах та обов'язках суб'єктів правовідносин, що може проявлятися у наявності взаємовиключних формулювань прав і обов'язків таких суб'єктів;

3) ризики у регламентації діяльності державних органів, їх посадових, службових осіб:

а) нечіткість формулювання в проекті НПА функцій державних органів чи повноважень їх посадових, службових осіб; наділення державних органів, їх посадових, службових осіб невластивими чи непередбаченими законами функціями, повноваженнями;

б) безпідставне делегування повністю або частково повноважень державних органів суб'єктам приватного права;

в) застосування у проекті НПА процедури прийняття рішень на розсуд посадової, службової особи за відсутності чітко визначених механізмів перевірки та контролю обґрунтованості таких рішень;

г) проект НПА допускає можливість ухилення суб'єкта правовідносин від обов'язкової процедури чи наділяє посадових, службових осіб дискреційними повноваженнями щодо застосування спрощеної процедури стосовно окремого суб'єкта правовідносин;

ґ) встановлення прямих чи опосередкованих обмежень можливостей оскарження рішень, дій або бездіяльності державних органів, їх посадових, службових осіб. Запровадження обов'язковості оскарження рішень, дій або бездіяльності лише у певний спосіб, що необґрунтовано обтяжує суб'єктів правовідносин;

4) ризики у регламентації діяльності отримувачів адміністративних послуг:

а) пряме визначення у тексті проекту НПА суб'єктів, що отримують пільги, переваги чи інші преференції тощо. Такими суб'єктами можуть бути окремі підприємства, організації, окремі особи чи групи осіб. Реалізація ризику можлива у різних формах: наведення повної назви такого суб'єкта; визначення кваліфікуючих ознак у спосіб, що дозволяє провести ідентифікацію конкретного суб'єкта тощо;

б) безпідставне (необґрунтоване) розширення в проекті НПА кола суб'єктів, які мають юрисдикційні імунітети чи привілеї;

5) ризики у регламентації адміністративних процедур:

а) відсутність нормативної регламентації порядку реалізації особою своїх прав або виконання обов'язків (адміністративних процедур);

б) наявність завищених вимог до особи при визначенні порядку проведення адміністративних процедур. Індикаторами ризику можуть бути, зокрема, наявні у положеннях проекту НПА надмірні обтяження стосовно доступу до відповідної процедури; відсутність раціонального обґрунтування переліку необхідних документів; використання спрощеної процедури в інших аналогічних випадках;

в) відсутність строків здійснення адміністративних процедур або встановлення таких строків без врахування їх реальності, доцільності, обґрунтованості;

г) використання непередбачених законом чи усталеною належною адміністративною практикою процедур;

ґ) штучне створення умов для обов'язкового особистого контакту фізичних або юридичних осіб, їх представників із особами, уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування при реалізації адміністративної процедури;

6) техніко-юридичні недоліки, що створюють можливість різного тлумачення нормативних положень та можуть бути використані для вчинення корупційних або пов'язаних з корупцією правопорушень. До таких недоліків, зокрема, належать: прогалини у тексті, дублювання слів, граматичні чи синтаксичні помилки, вживання непередбачених законодавством термінів тощо.

3. Наведений у пункті 2 цього розділу перелік корупціогенних факторів не є вичерпним і включає лише ті з них, які є типовими.

1. За результатами антикорупційної експертизи проект НПА може бути визнаний таким, що:

1) підготовлений під впливом/без впливу корупціогенної ситуації;

2) містить/не містить корупціогенні фактори.

2. У разі, якщо проект НПА підготовлений під впливом корупціогенної ситуації чи містить корупціогенні фактори, працівник апарату Національного агентства, який проводить антикорупційної експертизу, обґрунтовує, що:

1) проект НПА потребує усунення (мінімізації) виявлених недоліків і повторного оцінювання;

2) проект НПА потребує відхилення як такий, що містить корупціогенні фактори, які неможливо усунути чи мінімізувати.

3. У випадку, передбаченому підпунктом 1 пункту 2 цього розділу, у Висновку має бути наведено рекомендації щодо усунення (мінімізації) виявлених корупціогенних факторів.

4. Зміст рекомендацій має бути конкретним і стосуватися виключно тих обставин та/або положень проекту НПА, що визнані корупціогенними факторами.

5. Корупціогенні фактори у проекті НПА можуть бути усунені (мінімізовані), зокрема, у такі способи:

1) запровадження, удосконалення правового регулювання у певній сфері;

2) відмова від бланкетних норм або норм, які надають дискреційні повноваження, встановлення чи уточнення підстав, меж та способу здійснення повноважень (виконання обов'язків);

3) виключення з проекту НПА тих положень, в яких виявлені корупціогенні фактори;

4) уведення чи визначення в проекті НПА понять (термінів), процедур, зокрема, оскарження рішень, дій або бездіяльності тощо;

5) виправлення техніко-юридичних помилок;

6) надання рекомендацій щодо способу усунення реального чи потенційного конфлікту інтересів.

1. Ці Методичні рекомендації розроблені з метою ідентифікації корупціогенних факторів (далі - КФ) у проектах нормативно-правових актів (далі - НПА) при проведенні антикорупційної експертизи відповідно до Порядку проведення антикорупційної експертизи проектів нормативно-правових актів Національним агентством з питань запобігання корупції, затвердженого рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції (далі - Національне агентство) від 28 липня 2016 року № 1, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25 серпня 2016 року за № 1184/29354 (далі - Порядок).

2. У цих Методичних рекомендаціях терміни вживаються у значеннях, наведених у Законі України "Про запобігання корупції" (далі - Закон) і Методології проведення Національним агентством з питань запобігання корупції антикорупційної експертизи проектів нормативно-правових актів (далі - Методологія), затвердженій рішенням Національного агентства від ____________ № _______.

1. Під час первинної оцінки встановлюються приналежність проекту НПА до проектів НПА, щодо яких відповідно до Закону та Порядку проводиться антикорупційна експертиза проектів НПА (далі - антикорупційна експертиза).

2. Після цього визначається потенційна наявність/відсутність КФ у проекті НПА з урахуванням:

1) сфери правового регулювання (частина четверта статті 55 Закону, пункт 4 Порядку );

2) інформації щодо процедури підготовки проекту НПА (розділ VI Методології);

3) мети, завдань і загальної характеристики проекту НПА, визначених у його загальних положеннях та/або пояснювальній записці до нього.

1. Антикорупційна експертиза являє собою процес, пов'язаний з аналізом змісту проекту НПА, моделюванням застосування його положень на практиці та потенційних результатів впливу НПА на правовідносини, порівнянням його з іншими НПА, насамперед вищої, а також однакової юридичної сили, вжиттям заходів з пошуку та оцінки КФ з наведенням у висновку антикорупційної експертизи проекту НПА його назви та конкретних положень проекту НПА (фрагментів тексту чи системних ознак) з обґрунтуванням виявленого КФ.

2. Ризики у визначенні статусу, сфери застосування та предмету правового регулювання проекту НПА.

2.1. Декларативність (рамковість) проекту НПА.

Ідентифікація КФ: проект НПА не здатен виконати своєї мети - врегулювання правовідносин у відповідній сфері.

Приклад. У пояснювальній записці до проекту Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо оптимізації процедур фінансового контролю в сфері запобігання корупції)" (реєстр. № 9008 від 30 липня 2018 року) зазначається, що цей законопроект спрямований на оптимізацію механізмів запобігання корупції в Україні "шляхом усунення надлишкової бюрократизації процедур фінансового контролю в сфері запобігання корупції, невиправданої складності та обтяжливості таких процедур".

Насправді ж метою цього законопроекту, насамперед, є зняття з відповідних суб'єктів декларування обов'язку щодо письмового повідомлення Національного агентства про суттєві зміни у майновому стані протягом десяти днів з моменту придбання майна, отримання доходу, вартість якого перевищує 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених на 1 січня звітного року, та скасування адміністративної відповідальності за неподання або несвоєчасне подання повідомлення про суттєві зміни у майновому стані.

2.2. Порушення ієрархії та предметної спеціалізації проекту НПА.

Ідентифікація КФ: проект НПА містить положення, які за предметом повинні належати або належать до сфери правового регулювання інших НПА або не відповідають повноваженням чи спеціалізації державного органу чи регулювання НПА правовідносин, які потребують унормування НПА вищої юридичної сили тощо.

Приклад. Проектом Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо тимчасового обмеження права виїзду за кордон членів Кабінету Міністрів України та/або керівників центральних органів виконавчої влади" (реєстр. № 2476 від 26 березня 2015 року) пропонується зобов'язати членів Кабінету Міністрів України та/або керівників центральних органів виконавчої влади здавати належні їм документи, що дають право на виїзд за кордон, Комітету Верховної Ради України з питань запобігання і протидії корупції, який у разі закордонного відрядження прийматиме рішення про видачу відповідного документа.

Пропоновані законопроектом повноваження Комітету Верховної Ради України з питань запобігання і протидії корупції суперечать призначенню та основним функціям комітетів Верховної Ради України як законодавчого органу, що визначені Конституцією України, законами України "Про Регламент Верховної Ради України", "Про комітети Верховної Ради України". Крім того, законопроект покладає на Комітет повноваження щодо державних службовців, правовий статус яких передбачає погодження закордонного відрядження з іншими органами державної влади.

2.3. Розширене підзаконне регулювання проекту НПА без чіткого зв'язку з НПА вищої юридичної сили.

Ідентифікація КФ: проявом є наявність суттєвих відмінностей положень закону і підготовленого з метою його реалізації підзаконного акта. Наявність такої ієрархічної колізії свідчить про неузгодженість проекту НПА і НПА вищого рівня.

Подібні КФ зустрічаються навіть на рівні законопроектів, коли його положення суперечать нормі певного Закону, що є основним для відповідної сфери правового регулювання.

Приклад. Проектом Закону України "Про Єдиний державний реєстр військовозобов'язаних" (реєстр. № 2504а від 13 серпня 2015 року) передбачалося обробляти у відповідному Реєстрі відомості про притягнення до кримінальної відповідальності та про стан здоров'я громадян. Однак обробка таких відомостей суперечить основоположній нормі статті 7 Закону України "Про захист персональних даних" , де встановлено пряму заборону на обробку персональних даних про засудження до кримінального покарання, а також даних, що стосуються здоров'я.

2.4. Наявність положень, що мають колізійний-1 характер з положеннями НПА однакового рівня.

Ідентифікація КФ: можливості застосування норм на вибір суб'єкта застосування, чим створюються умови для вчинення корупційних або пов'язаних з корупцією правопорушень. Йдеться про змістовну і темпоральну колізію - наявність взаємовиключних положень в кількох НПА однакового рівня, у тому числі положень цього самого проекту НПА.

Приклад. Законом України від 06 жовтня 2011 року № 3826-VI "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за незаконний обіг наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів, отруйних чи сильнодіючих речовин або отруйних чи сильнодіючих лікарських засобів і одурманюючих засобів" в санкції частини першої статті 306 Кримінального кодексу України строк покарання у виді позбавлення встановлювався в межах від семи до двадцяти років.

Ця норма суперечила нормі статті 63 Кримінального кодексу України, згідно з якою максимальний строк позбавлення волі, який може бути передбачений санкцією статті Кримінального кодексу України, становить п'ятнадцять років. Тому вже 04 листопада 2011 року був прийнятий Закон України "Про внесення зміни до статті 306 Кримінального кодексу України" , яким виправлено змістовну колізію.

2.5. Наявність у проекті НПА бланкетних норм.

Ідентифікація КФ: бланкетні норми надають можливість органам, посадовим та іншим особам, зокрема тим, які зобов'язані їх застосовувати, впливати на зміст цих норм шляхом встановлення конкретних правил, обов'язків, заборон, обмежень тощо. Бланкетні норми можуть мати характер відкритих переліків НПА, що регулюють предмет проекту НПА, з використанням формулювань "та іншими актами законодавства", "визначається законом", "визначається Кабінетом Міністрів України", "визначається центральним органом виконавчої влади..." тощо. Це дозволяє конкретному суб'єкту на підставі невизначеного кола НПА змінювати суттєві умови предмета правового регулювання первинного акта, що означає надмірну свободу підзаконної нормотворчості.

Приклад. Проектом Закону України "Про внесення змін до Регламенту Верховної Ради України (щодо забезпечення особистого голосування народними депутатами України)" (реєстр. № 1744 від 14 січня 2015 року) передбачалося визначити, що порядок роботи електронної системи із застосуванням сенсорної клавіші встановлюється відповідним Положенням, яке затверджується Головою Верховної Ради України. При цьому у положеннях законопроекту не вказано навіть мінімальних вимог до функціонування такої сенсорної клавіші.

3. Ризики у регламентації суб'єктів правовідносин, їх прав та обов'язків.

3.1. Відсутність у проекті НПА вичерпного переліку суб'єктів правовідносин.

Ідентифікація КФ: предметом проекту НПА завжди є регулювання правовідносин, які мають у своїй структурі:

не менше двох суб'єктів (фізичні, юридичні особи, об'єднання, колективи, держава, громада тощо);

предмет, з приводу якого існують ці відносини (майно, природні об'єкти, інформація, репутація тощо);

зміст відносин (суспільно значуща діяльність зазначених суб'єктів).

Якщо у проекті НПА зазначене не враховано або враховано нечітко чи неповно, існуватиме ризик, що права, передбачені проектом НПА, не отримають одні суб'єкти, а отримають інші, або обов'язки, передбачені проектом НПА, будуть покладені не на тих суб'єктів, які мались на увазі, а на інших.

Приклад. У проекті Закону України "Про гарантії свободи мирних зібрань" (реєстр. № 3587 від 07 грудня 2015 року) пропонувалося передбачити такий вид зібрань, як спонтанне мирне зібрання, під яким розумілося мирне зібрання, яке є засобом невідкладного реагування суспільства чи групи людей на певну подію або інформацію, та про що неможливо було повідомити у строк, встановлений цим Законом. При цьому статус спонтанного мирного зібрання у цьому законопроекті жодним чином не регламентовано, адже всі норми стосуються тих мирних зібрань, про проведення яких органу державної влади подається відповідне повідомлення.

3.2. Встановлення у проекті НПА відкритих переліків дозволів або заборон у правах або обов'язках суб'єктів правовідносин.

Ідентифікація КФ: використання широких за змістом таких формулювань, як "та інші повноваження", "інші права", "інші обов'язки", "в межах встановленої компетенції", "тощо" та інші.

Приклад. У статті 8 проекту Закону України "Про забезпечення захисту від морального переслідування на робочому місці" (реєстр. № 4997 від 03 червня 2014 року) центральному органу виконавчої влади з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю у сфері забезпечення захисту від морального переслідування на робочому місці передбачається надати серед іншого такі повноваження:

здійснення державного нагляду та контролю за додержанням вимог законодавства про захист від морального переслідування на робочому місці;

організація розгляду звернень громадян з питань морального переслідування на робочому місці.

Проте порядок звернення до цього органу з питань морального переслідування, порядок розгляду звернень, правові наслідки такого розгляду не визначені. Отже, на виконання Закону цей орган має прийняти підзаконний акт, порядок, у якому врегулювати названі питання.

Поєднання нормотворчих і контролюючих функцій в одному державному органі може призвести як до використання його працівниками службового становища з корупційною метою та вимаганням неправомірної вигоди від осіб, які звертаються до них.

Наприклад, проектом Закону України "Про державне регулювання азартних ігор в Україні" (реєстр. № 1807 від 21 січня 2015 року) передбачалося наділити Національну комісію з організації та проведення азартних ігор правом розробляти НПА з питань провадження господарської діяльності з організації та проведення азартних ігор, а також визначати порядок контролю за їх додержанням. Крім того, вказаній комісії пропонувалося надати повноваження щодо розроблення стандартів у сфері азартних ігор, визначення вимог щодо якості послуг у сфері азартних ігор, затвердження ліцензійних умов, видачі ліцензій, а також здійснення контролю за додержанням ліцензійних умов і державного нагляду за додержанням організаторами азартних ігор законодавства у сфері азартних ігор.

3.3. Закріплення в проекті НПА колізій у правах та обов'язках суб'єктів правовідносин.

Ідентифікація КФ: проявом такого КФ є наявність взаємовиключних формулювань прав і обов'язків таких суб'єктів.

Приклад. У проекті Закону України "Про порядок імпічменту Президента України" (реєстр. № 1097 від 28 листопада 2014 року) пропонувалося закріпити норму, що якщо запрошена Тимчасовою слідчою комісією посадова, службова чи інша особа не з'являється на засідання комісії без поважних причин, комісія має право прийняти рішення про застосування до неї приводу, виконання якого забезпечується органами внутрішніх справ у встановленому законом порядку. Однак жоден законодавчий акт не наділяє комісію повноваженнями надавати обов'язкові доручення правоохоронним органам щодо обмеження свободи фізичної особи у формі примусового доставлення її на засідання комісії. Відповідно особа не має визначеного законом обов'язку підкорятися вимогам комісії щодо явки на її засідання.

4. Ризики у регламентації діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, їх посадових, службових осіб.

4.1. Нечіткість формулювання в проекті НПА функцій державних органів, органів місцевого самоврядування чи повноважень їх посадових, службових осіб; наділення державних органів, органів місцевого самоврядування, їх посадових, службових осіб невластивими чи непередбаченими законами функціями, повноваженнями.