Виконавча дирекція Фонду соціального страхування України розглянула звернення щодо оформлення листків непрацездатності та в межах компетенції повідомляє.

Частиною 1 статті 31 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 23.09.99 р. N 1105 (далі - Закон України N 1105) визначено, що підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах є виданий у встановленому порядку листок непрацездатності.

Відповідно до Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров'я України від 13.11.2001 р. N 455 (далі - Інструкція N 455), Положення про експертизу тимчасової непрацездатності, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 09.04.2008 р. N 189, тимчасова непрацездатність застрахованих осіб засвідчується листком непрацездатності.

Пунктом 1 Інструкції про порядок заповнення листка непрацездатності, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства праці та соціальної політики України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 03.11.2004 р. N 532/274/136-ос/1406 (далі - Інструкція N 532), передбачено, що листок непрацездатності - це багатофункціональний документ, який є підставою для звільнення від роботи у зв'язку з непрацездатністю та з матеріальним забезпеченням застрахованої особи в разі тимчасової непрацездатності, вагітності та пологів.

Згідно з частиною 1 статті 30 Закону України N 1105 матеріальне забезпечення та соціальні послуги за страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності застрахованим особам, які працюють на умовах трудового договору (контракту), призначаються та надаються за основним місцем роботи (крім допомоги по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною), допомоги по вагітності та пологах, які надаються за основним місцем роботи та за сумісництвом у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України).

Пунктом 12 частини першої статті 1 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 р. N 2464 визначено поняття "основне місце роботи" - місце роботи, де працівник працює на підставі укладеного трудового договору, де знаходиться (оформлена) його трудова книжка, до якої вноситься відповідний запис про роботу.

Відповідно до пункту 1.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.93 р. N 58, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Враховуючи вищезазначені норми, лікуючий лікар при заповненні листка непрацездатності має вказувати те місце роботизастрахованої особи, де зберігається його трудова книжка.

Частиною 1 статті 90 Цивільного кодексу України передбачено, що юридична особа повинна мати своє найменування, яке містить інформацію про її організаційно-правову форму та назву; найменування юридичної особи вказується в її установчих документах і вноситься до єдиного державного реєстру.

Вимоги до написання найменування юридичної особи, її відокремленого підрозділу, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, крім організації профспілки, встановлюються Міністерством юстиції України (частина 7 статті 16 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" від 15.05.2003 р. N 755-IV).

Відповідно до пункту 1.4 Вимог до написання найменування юридичної особи, її відокремленого підрозділу, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, крім організації профспілки, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 05.03.2012 р. N 368/5(далі - Вимоги), юридична особа може мати, крім повного найменування, скорочене найменування.

Пунктами 1.1 та 1.3 Вимог передбачено, що найменування юридичної особи повинно містити інформацію про її організаційно-правову форму (крім органів державної влади, органів місцевого самоврядування, органів влади Автономної Республіки Крим, державних, комунальних організацій, закладів, установ) та назву. Назва юридичної особи не може містити посилання на організаційно-правову форму.