Стратегія космічної діяльності України до 2022 року визначає проблеми, які потребують розв'язання, мету, шляхи реалізації та містить комплекс першочергових заходів, спрямованих на забезпечення розвитку космічної галузі.

Необхідність розроблення стратегії обумовлена змінами у політичній та економічній ситуації в державі, новими викликами, які у зв'язку з цим постали перед космічною галуззю.

Базою для розробки Стратегії стали такі документи:

Стратегія сталого розвитку "Україна - 2020", схвалена Указом Президента України від 12 січня 2015 р. № 5;

Програма діяльності Кабінету Міністрів України, схвалена Постановою Верховної Ради України від 11 грудня 2014 р. № 26-VIII;

Угода про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, ратифікована Законом України від 16 вересня 2014 р. № 1678-VII.

Реалізація Стратегії здійснюється під управлінням Державного космічного агентства України.

Космічна діяльність в Україні здійснюється переважно підприємствами, які формують космічну галузь, основи якої закладались ще за часів колишнього СРСР. В продовж більше 20 років основна увага приділялась збереженню космічної галузі та виконанню переважно міжнародних космічних проектів, спрямованих головним чином на модернізацію існуючих ракет-носіїв, адаптацію їх до нових місць запуску. В сегменті космічних апаратів головний наголос робився на завершення виробництва космічних апаратів попередніх модифікацій. Впровадження сучасних технологій виготовлення КА здійснювалось надто повільними темпами. До сфери космічної діяльності практично не залучались інші міністерства та відомства, підприємства інших галузей економіки.

Причиною цього була орієнтація підприємств галузі на фінансування за рахунок державного бюджету або залучення кредитів під державні гарантії, що в умовах хронічного дефіциту не дозволяло забезпечити достатнє фінансування.

Такий стан справ не дозволив космічній діяльності стати локомотивом інноваційного розвитку економіки країни, не сприяв формуванню синергетичного ефекту від впровадження високотехнологічних та високоінтелектуальних продуктів, послуг, товарів, тощо.

В той же час, в розвинутих країнах космічна діяльність здійснює суттєвий позитивний вплив на розвиток високотехнологічних виробництв та інформаційних систем, сприяє підвищенню якості життя. Розуміючи це та ставлячи на меті досягнення сучасного технологічного рівня країни з перехідною економікою та країни, що розвиваються намагаються створити в себе власну космічну галузь та активізувати космічну діяльність.

Невідповідність між можливостями, які надають сучасні космічні технології, включаючи інформаційні системи, та станом їх впровадження в Україні для потреб національної безпеки і оборони, розвитку освіти та науки, громадянського суспільства, ефективного управління та високотехнологічного розвитку економіки;

відсутність законодавчих мотиваційних підстав для залучення інвестицій у науково-виробничу сферу на принципах державно-приватного партнерства та приватного підприємництва;

обмеженість в економічних зв'язках із колишніми традиційними ринками товарів та послуг, що задіяні в космічній діяльності;

низька ефективність господарської діяльності підприємств, що обумовлена недосконалою структурою космічної промисловості;

відставання технічного та технологічного рівня космічної галузі, повільне впровадження сучасних технологій проектування, виробництва, використання сучасних матеріалів та комплектуючих виробів;

переважна частина працівників старшої вікової категорії на провідних підприємствах та установах, невідповідність сучасним вимогам соціальних стандартів для працівників космічної галузі, необхідність передачі досвіду та знань від працівників старшої вікової категорії до молоді.

Метою є підвищення ефективності космічної діяльності, вирішення актуальних завдань національної безпеки і оборони та реалізація геополітичних інтересів держави, сприяння соціально-економічному, науково-освітньому та еколого-культурному розвитку суспільства, підвищення престижу України як космічної держави на світовій арені, перетворення космічної галузі України в мультиплікатор високотехнологічного розвитку вітчизняної економіки.

Збереження за Україною статусу космічної держави, поетапне набуття статусу члена Європейського космічного агентства, активна участь в європейських та міжнародних космічних програмах і проектах, включаючи програму боротьби із космічним сміттям, впровадження в Україні європейських стандартів космічної діяльності;

впровадження космічних технологій та космічних інформаційних систем до сфери національної безпеки та оборони, реального сектору національної економіки, науково-освітньої сфери та систем державного і регіонального управління;

задоволення суспільних потреб в послугах космічних інформаційних систем, включаючи дані та сервіси ДЗЗ для геоінформаційних систем різного призначення, супутникових навігаційних та телекомунікаційних систем із застосуванням орбітальних засобів національних та закордонних операторів космічних систем, даних геофізичного моніторингу Землі;

створення на комерційній основі космічних та авіаційно-космічних транспортних систем та їх складових, розширення присутності українських експортерів космічної техніки, технологій та послуг у різних сегментах світового ринку космічних послуг;

розвиток національного виробництва систем управління ракет-носіїв різноманітного класу на основі лазерних гіроскопів, оптичних та інших оптико-електронних пристроїв,

створення та впровадження сучасних технологій виробництва низькоорбітальних та геостаціонарних космічних апаратів та їх складових частин, включаючи оптичні сканери високої на надвисокої просторової розрізненої здатності та оптичних астро-навігаційних приладів;