На виконання Плану пріоритетних дій Уряду на 2018 рік, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 28 березня 2018 року № 244-р, в межах повноважень, визначених підпунктом 105 пункту 4 Положення про Міністерство культури України , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 вересня 2014 р. № 495, та з метою надання методичної допомоги мистецьким школам системи Міністерства культури України в реалізації пункту 7 статті 21 Закону України "Про освіту" , пункту 3 статті 16 Закону України "Про позашкільну освіту" ,

1. Затвердити Методичні рекомендації з розроблення освітніх програм початкової мистецької освіти, що додаються.

2. Державному науково-методичному центру змісту культурно-мистецької освіти до 30 серпня 2018 року забезпечити розроблення і подати на затвердження до Міністерства типові освітні програми за підрівнями початкової мистецької освіти.

3. Контроль за виконанням цього наказу покласти на Державного секретаря Карандєєва Р.В.

1. Ці методичні рекомендації розроблені з метою надання допомоги мистецьким школам, що перебувають в системі закладів спеціалізованої мистецької освіти - освіти сфери культури, у розробленні освітніх програм для забезпечення освітнього процесу відповідно до пункту 7 статті 21 Закону України "Про освіту" та пункту 3 Закону України "Про позашкільну освіту" .

2. Відповідно до вимог частини 7 статті 21 Закону України "Про освіту" мистецькі школи здійснюють освітню діяльність за власними освітніми програмами, у тому числі наскрізними, або типовими освітніми програмами, що затверджуються центральними органами виконавчої влади, до сфери управління яких належать відповідні заклади освіти.

3. Відповідно до статті 16 Закону України "Про позашкільну освіту" :

Освітня програма - це єдиний комплекс освітніх компонентів, спланованих і організованих мистецькою школою для досягнення учнями результатів навчання (набуття компетентностей).

Освітня програма містить:

- вимоги до учнів, які можуть розпочати навчання за цією програмою;

- перелік освітніх компонентів та їх логічну послідовність;

- загальний обсяг навчального навантаження;

- очікувані результати навчання здобувачів освіти.

Освітня програма схвалюється педагогічною радою мистецької школи та затверджується керівником школи.

Освітня програма розробляється з урахуванням особливостей соціально-економічного розвитку регіону, інтересів учнів, потреб сім'ї, запитів інших закладів освіти, молодіжних і дитячих громадських організацій, має передбачати освітні компоненти для вільного вибору здобувачів освіти.

Типові освітні програми мистецької школи затверджуються Міністерством культури України.

Мистецькі школи можуть використовувати типові освітні програми або розробляти свої освітні програми на основі типових освітніх програм.

На основі освітньої програми мистецька школа складає та затверджує річний план роботи закладу та навчальний план закладу, що конкретизують організацію освітнього процесу.

Рекомендована структура освітньої програми мистецької школи:

1. Титульний лист.

2. Загальні положення.

3. Результати навчання здобувачів та зміст (цілі) навчання.

4. Перелік освітніх компонентів.

5. Інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти.

1. Рекомендації щодо оформлення титульного листа

На титульному листі освітньої програми мистецької школи доцільно вказати:

- назву документа (Освітня програма);

- назву рівня мистецької освіти - "початкова мистецька освіта";

- назву підрівня початкової мистецької освіти ("елементарний", "базовий (середній)", "поглиблений");

- спрямування освітньої програми ("загального мистецького спрямування" або "початкового професійного спрямування");

- вид мистецтва;

- класи (для освітніх програм з музичного мистецтва: інструментальної музики, співу, фольклору; для програм хореографічного мистецтва: клас класичного / народно-сценічного / спортивного бального / сучасного танцю).

2. Рекомендації щодо формулювання загальних положень

У загальних положеннях освітньої програми, як правило, зазначається:

- характеристика освітньої програми відповідно до підрівня, спрямування, виду мистецтва та класів та мета освітньої програми;

- загальна тривалість навчання за освітньою програмою (в роках) -1;

- вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за освітньою програмою (може визначатися рекомендований вік претендентів, необхідність здобуття попереднього підрівня початкової мистецької освіти або компетентностей, які відповідають вимогам до початку навчання на відповідному рівні (вимоги до вступу) тощо);

- загальний обсяг навчального навантаження на весь строк навчання за програмою (кількість годин на опанування програми в повному обсязі);

- рекомендовані форми організації освітнього процесу -2 (уроки, екскурсії, віртуальні подорожі, перегляд вистав, виставок, відвідування концертів, у тому числі видатних виконавців, квести, які педпрацівник організує у межах уроку або в позаурочний час) та види навчальних занять (індивідуальне заняття, групове заняття, в тому числі колективне музикування), за необхідності - форми здобуття початкової мистецької освіти (очна, дистанційна, екстернат);

- наповнюваність груп (мінімально і максимально допустима чисельність здобувачів освіти в групі для досягнення результатів навчання, передбаченого навчальними програмами);

- контроль і оцінювання навчальних досягнень здобувачів;

- обов'язкові засоби, навчальне обладнання та інші ресурси, необхідні для забезпечення навчальних результатів здобувачів за освітньою програмою (згідно з нормативами матеріально-технічного забезпечення).

3. Рекомендації щодо формулювання компетентностей (результатів навчання) здобувачів початкової мистецької освіти

Компетентності здобувачів початкової мистецької освіти - це знання, уміння, навички, розуміння та ціннісні орієнтації, які має отримати кожен здобувач початкової мистецької освіти, який опанував відповідну освітню програму. Компетентності формулюються в термінах результатів навчання і мають враховувати інтегровані компетентності, визначені Національною рамкою кваліфікацій (від 0 до 3 рівнів). Компетентності можуть включати загальні мистецькі компетентності та професійні компетентності початкового рівня, які містять (залежно від специфіки освітньої програми за окремими видами мистецтва) теоретичні та практичні (в тому числі виконавські) компетентності, які здобуваються в процесі активної мистецької діяльності.

Основною інтегрованою компетентністю доцільно визначати здатність здобувача до самостійного навчання та до продовження навчання за фахом за освітніми програмами наступного підрівня початкової мистецької освіти загальномистецького або початкового професійного спрямування або фахової передвищої або вищої мистецької освіти за обраним фахом (видом мистецтва) або спорідненими видами мистецтва.

Основними загальномистецькими компетентностями доцільно визначати знання, вміння аналізувати та оцінювати ключові досягнення національного та світового мистецтва, мистецьких традицій свого народу тощо, розуміння культурного розмаїття, творчість, ініціативність, здатність розпізнавати естетичні категорії та застосовувати їх при оцінюванні творів мистецтва, культурно-мистецьких заходів, навколишнього середовища, уміння висловлювати свої думки, образно мислити, творчо підходити до виконання завдань, співпрацювати з іншими людьми.

Основними початковими професійними компетентностями доцільно визначати знання основних епох розвитку національного та світового мистецтва, розуміння закономірностей їх розвитку, походження, знання найбільш яскравих представників мистецьких епох, їх мистецького доробку та внеску в розвиток українського, загальноєвропейського та світового мистецтва, уміння спілкуватися на теми мистецтва, розпізнавати та застосовувати мистецькі стилі, техніки, форми, читати, відтворювати, інтерпретувати та створювати мистецькі тексти, виконувати твори мистецтва та створювати їх, формувати художні образи в процесі виконання (відтворення або створення) творів мистецтва, демонструвати свої досягнення публічно, володіти культурою публічного мистецького виступу, бути здатним до виконавства в мистецькому колективі.

Конкретні очікувані результати навчання учнів, які відображають набуття ними компетентностей, визначених освітньою програмою, визначаються навчальними програмами дисциплін (предметів).

4. Рекомендації щодо формування змісту навчання

До змісту навчання, що передбачений освітньою програмою, доцільно включити:

- перелік та орієнтовну тривалість окремих навчальних дисциплін (предметів), форм колективного музикування, факультативів, дисциплін (предметів) за вибором тощо, логічну послідовність їх вивчення;

- можливі взаємозв'язки окремих навчальних дисциплін (предметів), факультативів, дисциплін за вибором тощо.

Зміст освітньої програми конкретизується в навчальному плані, який затверджується директором мистецької школи. Навчальний план дає цілісне уявлення про зміст і структуру початкової мистецької освіти відповідного підрівня, встановлює погодинне співвідношення між окремими навчальними дисциплінами (предметами) за роками навчання, визначає гранично допустиме тижневе навантаження учнів. Навчальний план охоплює інваріантну складову, сформовану на державному рівні, яка є спільною для всіх мистецьких шкіл незалежно від підпорядкування і форм власності, та варіативну складову, до якої можуть включатися дисципліни та форми роботи за вибором здобувача.

У освітній програмі доцільно зазначати дисципліни, викладання яких потребує супроводу концертмейстерів та обсяги, в яких він має залучатися.

На основі навчального плану освітньої програми мистецькі школи складають на кожен навчальний рік робочий навчальний план з конкретизацією варіативної складової, враховуючи особливості регіону та індивідуальні освітні потреби учнів. Розробникам освітніх програм необхідно враховувати, що повноцінність початкової мистецької освіти відповідного підрівня може забезпечуватися реалізацією і інваріантної, і варіативної складових.

Варіативну складову навчальних планів можна використовувати на:

підсилення предметів інваріантної складової. У такому разі розподіл годин на вивчення тієї чи іншої теми навчальної програми здійснюється педагогічною радою мистецької школи і відображається в робочому навчальному плані, який складається на навчальний рік та затверджується керівником;

запровадження факультативів, навчальних дисциплін (предметів) за вибором, що розширюють обрану мистецькою школою спеціалізацію, чи інших видів мистецтва, технік, інструментів тощо;

репетиції, підготовку до конкурсів, вистав, виставок, створення концертних програм тощо.

Варіативність змісту початкової освіти реалізується також через запровадження в навчальних програмах резервного часу, що створює простір для задоволення освітніх потреб учнів, вирівнювання їх досягнень, розвитку наскрізних умінь тощо.

Логічна послідовність вивчення навчальних дисциплін (предметів) розкривається у відповідних навчальних програмах.

5. Рекомендації щодо визначення інструментів системи внутрішнього забезпечення якості початкової мистецької освіти

Система внутрішнього забезпечення якості початкової мистецької освіти відповідно до вимог закону складається з наступних компонентів:

кадрове забезпечення освітньої діяльності;

навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності;

матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності;

якість проведення навчальних занять;

виконання норм законодавства щодо ведення освітнього процесу державною мовою;

моніторинг досягнення учнями результатів навчання (компетентностей);

моніторинг відвідування учнями навчальних занять, передбачених навчальним планом та завершення повного курсу навчання.

Завдання системи внутрішнього забезпечення якості освіти:

оновлення методичної бази освітньої діяльності;

контроль за виконанням навчальних планів та освітньої програми, якістю знань, умінь і навичок учнів, розробка рекомендацій щодо їх удосконалення;

моніторинг соціально-психологічного та творчого мистецького середовища мистецької школи;

створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня педагогічних працівників.

Початкова мистецька освіта - перший рівень спеціалізованої мистецької освіти, яка здобувається на першому - третьому рівнях Національної рамки кваліфікацій та може здобуватися паралельно з трьома рівнями повної загальної середньої освіти.

Початкова мистецька освіта спрямована на здобуття особою спеціальних здібностей, естетичного досвіду і ціннісних орієнтацій у процесі активної мистецької діяльності, а також професійних компетентностей початкового рівня в обраному виді мистецтва та на художньо-творчу самореалізацію. Початкова мистецька освіта поділяється на такі підрівні:

елементарний, стандартною тривалістю 4 роки, що завершується з паралельним здобуттям початкової загальної середньої освіти;

базовий (середній), стандартною тривалістю 4 - 5 років, що завершується з паралельним здобуттям базової загальної середньої освіти;

поглиблений, стандартною тривалістю 2 роки, що завершується з паралельним здобуттям повної загальної середньої освіти.

Базовий (середній) підрівень початкової мистецької освіти має два спрямування:

загальне мистецьке спрямування, метою якого є формування теоретичних і практичних (у тому числі виконавських) компетентностей для соціалізації та самореалізації здобувача в обраному виді мистецтва;

початкове професійне спрямування - формування поглиблених теоретичних і практичних (у тому числі виконавських) компетентностей, необхідних для продовження здобуття фахової передвищої або вищої мистецької освіти.

Здобуття початкової мистецької освіти на елементарному підрівні початкової мистецької освіти має на меті раннє виявлення та/або розвиток індивідуальних здібностей здобувача в обраному виді мистецтва, формування відповідних знань, умінь, навичок, розуміння, ціннісних орієнтацій у сфері мистецтва загалом та обраного виду мистецтва зокрема.

Опанування освітньої програми сприятиме розвиткові у здобувача образного мислення та творчого чуття, набуттю ним естетичного досвіду в процесі активної мистецької діяльності (мистецько-виконавської практики), яка дасть можливість опанувати техніки виконання/відтворення/створення мистецьких творів відповідної складності, засоби виразності відповідного мистецтва з метою їх демонстрування або застосування в інших сферах людської діяльності.

Освітні програми початкової мистецької освіти елементарного підрівня також орієнтовані на підготовку здобувачів до продовження навчання за обраним/спорідненим фахом або видом мистецтва.

У моделях програм визначено вимоги до загальних очікуваних результатів навчання за шістьма компетентностями, визначений зміст навчання в освітніх компонентах (навчальних дисциплінах), їх послідовність та обсяг годин, який пропонується для їх опанування.

Моделі програм побудовані із врахуванням таких принципів:

- узгодження цілей, змісту і очікуваних результатів навчання;

- доступності і практичної спрямованості змісту;

- наступності і перспективності навчання;

- логічної послідовності і достатності засвоєння здобувачами мистецьких компетентностей;

- адаптації до індивідуальних особливостей, інтелектуальних і фізичних можливостей, потреб та інтересів здобувачів.

Зміст моделей спрямований на формування у здобувачів таких компетентностей:

1. Загальна інтегрована компетентність, що передбачає здатність до самостійного опанування нескладного матеріалу та продовження навчання за фахом за освітньою програмою з обраного виду мистецтва базового (середнього) підрівня початкової мистецької освіти загальномистецького або початкового професійного спрямування або за спорідненим видом мистецтва (спеціалізацією).

2. Загальна мистецька компетентність, спрямована на володіння здобувачем базових понять з мистецтва, його видів, естетичних категорій тощо.

3. Мистецько-теоретична компетентність (теоретична компетентність в певному виді мистецтва), що передбачає оволодіння теоретичними основами обраного виду мистецтва, його понятійним апаратом, грамотністю (мовою мистецтва).

4. Музично-виконавська компетентність, яка передбачає формування індивідуальних виконавських компетентностей в обраному виді мистецтва.

5. Компетентність колективної взаємодії в мистецтві, що передбачає здатність творити та демонструвати свої здібності в мистецькому колективі.

6. Компетентність з публічного мистецького виступу, спрямована на формування в здобувачів здатності, у тому числі, психологічної готовності до публічного демонстрування своїх навчальних та мистецьких досягнень.

Контроль і оцінювання навчальних досягнень здобувачів здійснюються на основі систематичного відстеження їхнього індивідуального розвитку у процесі навчання. Контроль спрямований на пошук ефективних шляхів поступу кожного здобувача у навчанні, а визначення особистих результатів здобувачів шкільного віку не передбачає порівняння із досягненнями інших і виставлення оцінок.

Упродовж навчання на елементарному підрівні початкової мистецької освіти здобувачі шкільного віку опановують способи самоконтролю, саморефлексії і самооцінювання, що сприяє вихованню відповідальності, розвитку інтересу, своєчасному виявленню прогалин у знаннях, уміннях, навичках та їх корекції.

Навчальні досягнення здобувачів першого - другого років навчання підлягають вербальному оцінюванню (вербальна характеристика навчальних досягнень учня), на третьому - четвертому роках навчання - як вербальному, так і бальному оцінюванню.