1. Правова система ipLex360
  2. Законодавство
  3. Наказ


ДЕРЖАВНА СЛУЖБА УКРАЇНИ З НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ
НАКАЗ
21.09.2018 № 552
(з основної діяльності)
Про затвердження Методики
З метою розроблення карт ризиків затоплення відповідно до вимог наказу Міністерства внутрішніх справ України від 28.04.2018 № 153 "Про затвердження Методики розроблення карт загроз і ризиків затоплення", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 березня 2018 р. за № 350/31802,
НАКАЗУЮ:
1. Затвердити Методику розрахунку можливих втрат від затоплення , що додається.
2. Департаменту запобігання надзвичайним ситуаціям (Щербаченко О.М.), Управлінню гідрометеорології (Гроховецька І.Л.), Українському гідрометеорологічному центру (Кульбіда М.І.), Українському гідрометеорологічному інституту ДСНС України та НАН України (Осадчий В.І.) використовувати Методику розрахунку можливих втрат від затоплення під час виконання заходів з імплементації Директиви 2007/60/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 23 жовтня 2007 р. про оцінку та управління ризиками затоплення.
3. Контроль за виконанням цього наказу покласти на першого заступника Голови ДСНС Мельчуцького О.Г.
Голова М. Чечоткін
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ ДСНС
21.09.2018 № 552
МЕТОДИКА
розрахунку можливих втрат від затоплення
I. Загальні положення
1. Ця Методика розроблена з метою забезпечення проведення розрахунку можливих втрат від затоплення територій у грошовому еквіваленті з площі земель в залежності від категорії їх цільового призначення, розроблення карт ризиків затоплення та планів управління ризиками затоплення згідно з вимогами Директиви 2007/60/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 23 жовтня 2007 р. про оцінку та управління ризиками затоплення.
2. Ця Методика призначена для використання структурними підрозділами, установами, підприємствами та організаціями ДСНС, які задіяні в процесі розроблення карт загроз ризиків затоплення.
3. У цій Методиці терміни вживаються у таких значеннях:
затоплення - тимчасове покриття території водою під час повені чи паводка, а також затоплення, спричинені гірськими потоками, морськими згінно-нагінними явищами, за винятком затоплення зворотними водами;
ризик затоплення - поєднання ймовірності затоплення з його потенційними негативними наслідками для життєдіяльності людини, довкілля, культурної спадщини та господарської діяльності;
карти ризиків затоплення - карти, що відображають потенційні негативні наслідки, пов'язані із затопленнями з низькою, середньою та високою імовірністю.
4. Карти ризиків затоплення для кожного району річкового басейну повинні відображати потенційні негативні наслідки, що відповідають сценарію затоплення і будуються у двох варіантах:
орієнтовна кількість населення, що потрапляє в зону можливого затоплення та можливі втрати від затоплення;
види господарської діяльності, що здійснюються в зоні можливого затоплення, об'єкти, що можуть спричинити аварійне забруднення у разі затоплення, віднесені до першої і другої категорій видів планової діяльності та об'єктів, які можуть мати значний вплив на довкілля і підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України "Про оцінку впливу на довкілля" , а також зони (території), що підлягають охороні відповідно до Порядку розроблення плану управління річковим басейном, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18 травня 2017 р. № 336.
II. Методологія розрахунку значень можливих втрат від затоплення
1. Розрахунок можливих втрат від затоплення здійснюється для категорій земель в залежності від їх цільового призначення, а саме:
1) земель житлової та громадської забудови;
2) земель промисловості, зв'язку та енергетики;
3) земель транспорту;
4) земель лісогосподарського призначення;
5) земель рекреаційного призначення;
6) земель сільськогосподарського призначення: сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги);
7) земель сільськогосподарського призначення: несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель лісогосподарського призначення, землі під господарськими будівлями і дворами, землі під інфраструктурою оптових ринків сільськогосподарської продукції, землі тимчасової консервації тощо);

................
Перейти до повного тексту