Відповідно до статті 30 Закону України від 11.09.2003 № 1160-IV "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" (далі - Закон) та на підставі звернення суб'єкта господарювання, Державна регуляторна служба України здійснила експертизу Інструкції про порядок організації та контролю за підготовкою, перепідготовкою та підвищенням кваліфікації водіїв транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.12.2009 № 515 (далі - Інструкція), зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 22.01.2010 за № 73/17368, та встановила наступне.

Статтею 15 Закону України "Про дорожній рух" визначено, що особа, яка бажає отримати право на керування транспортними засобами відповідної категорії чи типу, зобов'язана пройти медичний огляд, підготовку або перепідготовку відповідно до типової навчальної програми, успішно скласти теоретичний і практичний іспити. Порядок підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації водіїв транспортних засобів визначається Кабінетом Міністрів України.

Міністерство внутрішніх справ України створює та веде реєстр закладів, які здійснюють підготовку, перепідготовку і підвищення кваліфікації водіїв транспортних засобів, та здійснює державний контроль за додержанням ними вимог законодавства у цій сфері. Основною формою державного контролю у сфері безпеки дорожнього руху за діяльністю закладів незалежно від форми власності і підпорядкування є державна акредитація закладу та атестація його викладачів, яка проводиться не рідше одного разу на п'ять років у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Право на керування транспортними засобами відповідної категорії підтверджується посвідченням водія транспортного засобу з установленим терміном дії. На території України відповідно до Конвенції про дорожній рух діють національні та міжнародні посвідчення водія. Порядок видачі, обміну та встановлення терміну дії таких посвідчень визначається Кабінетом Міністрів України.

На виконання зазначених норм Закону України "Про дорожній рух" затверджено постанови Кабінету Міністрів України від 08.05.93 № 340 "Про затвердження Положення про порядок видачі посвідчень та допуску громадян до керування транспортними засобами", від 20.05.2009 № 487 "Про затвердження Порядку підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації водіїв транспортних засобів", від 20.05.2009 № 490 "Про затвердження Порядку державної акредитації закладів, що проводять підготовку і підвищення кваліфікації водіїв транспортних засобів, та атестації їх спеціалістів", від 02.03.2010 № 229 "Про затвердження Типової навчальної програми підготовки та перепідготовки водіїв транспортних засобів".

Відповідно до пункту 22 постанови КМУ від 20.05.2009 № 487 "Про затвердження Порядку підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації водіїв транспортних засобів" екзаменаційна комісія оформляє за результатами складення іспитів протокол, на підставі якого заклад або його філія видає слухачам свідоцтво про його закінчення. Свідоцтво не дає права на керування транспортним засобом. Інформація про видані свідоцтва (дублікати) вноситься до Єдиного державного реєстру МВС.

Згідно з пунктом 16 постанови Кабінету Міністрів України від 08.05.1993 № 340 "Про затвердження Положення про порядок видачі посвідчень та допуску громадян до керування транспортними засобами" (далі - постанова КМУ № 340, Положення) документом, що засвідчує проходження підготовки і перепідготовки водіїв транспортних засобів, є свідоцтво, зразок, якого додається до постанови КМУ № 340. Якщо особа з будь-яких причин не склала іспити в сервісному центрі МВС, видане свідоцтво про закінчення закладу з підготовки водіїв транспортних засобів вважається дійсним протягом 10 років з дня закінчення закладу.

На сьогоднішній день додатком до Положення , затверджено зразок свідоцтва про закінчення закладу з підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації водіїв, у примітці якого вказано, що бланки свідоцтв мають облікову серію і номер, виготовляються друкарським способом із застосуванням засобів захисту від фальсифікації, які визначаються підприємством-виробником за погодженням з Головним сервісним центром МВС.

Отже, згідно чинного законодавства України Міністерство внутрішніх справ України веде Єдиний державний реєстр МВС виданих свідоцтв про закінчення закладу з підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації водіїв, а Головний сервісний центр МВС погоджує визначені підприємством-виробником засоби захисту бланків відповідних свідоцтв від фальсифікації.

Разом з цим, зазначаємо, що свого часу у примітці додатку до Положення про порядок видачі посвідчень та допуску громадян до керування транспортними засобами (у редакції постанови КМУ № 340 від 08.05.1993) було передбачено, що бланки свідоцтв є документами суворої звітності, повинні бути із типографським порядковим номером і виготовлятися централізовано міністерствами і відомствами, які мають навчальні заклади, що здійснюють підготовку водіїв.

Постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2009 № 511 Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами було викладено у новій редакції, у примітці до додатку якого зазначено, що бланки свідоцтв є документами суворого обліку, мають облікову серію і номер, виготовляються друкарським способом із застосуванням засобів захисту від фальсифікації, які визначаються підприємством-виробником за погодженням з Департаментом Державтоінспекції МВС.

Пунктом 6 постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 955 "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України та визнання такою, що втратила чинність, постанови Кабінету Міністрів України від 14 травня 2012 р. № 456" виключено слова "є документами суворого обліку," із редакції примітки додатка до Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.05.1993 № 340.

Таким чином, наразі бланки свідоцтв про закінчення закладу з підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації водіїв транспортних засобів (далі - бланки свідоцтв) не є бланками документів суворої звітності та не повинні виготовлятися централізовано міністерствами і відомствами.

В той же час, закріплений постановою КМУ № 340 обов'язок погодження з Головним сервісним центром МВС застосування підприємством-виробником засобів захисту від фальсифікації бланків свідоцтва не надає йому виключне право їх розповсюдження.

З огляду на зазначене, жодним нормативно-правовим актом вищої юридичної сили не закріплено за органами з надання сервісних послуг МВС виключного права видачі бланків свідоцтв та здійснення контролю за їх використанням.