Відповідно до статті 93 Регламенту Верховної Ради України, затвердженого Законом України від 10.02.2010 № 1861-VI, листа Комітету Верховної Ради України з питань інформатизації та зв’язку від 23.02.2017 № 04-21/13-99(43578), Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації

1. Затвердити висновок стосовно висловлення позиції щодо доцільності прийняття проекту Закону України "Про радіочастотний ресурс України", реєстраційний номер 5051 від 17.02.2017 (доопрацьований), що додається.

2. Департаменту правового забезпечення в установленому порядку забезпечити направлення відповіді Комітету Верховної Ради України з питань інформатизації та зв’язку.

3. Департаменту забезпечення діяльності оприлюднити це рішення шляхом його розміщення на офіційній сторінці НКРЗІ в мережі Інтернет.

Проект Закону України "Про радіочастотний ресурс України", реєстраційний номер 5051 від 17.02.2017 (доопрацьований) (далі – законопроект) спрямований на врегулювання відносин у сфері користування радіочастотним ресурсом України з метою його раціонального та ефективного використання.

За результатами опрацювання законопроекту Національна комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації, вирішила висловити позицію про доцільність його прийняття.

Водночас повідомляємо, що в доопрацьованому законопроекті не були враховані пропозиції НКРЗІ, що надавались листом від 18.10.2016 № 02-7546/143 відповідно до рішення НКРЗІ від 18.10.2016 № 548.

У зв’язку з цим, під час підготовки доопрацьованого законопроекту для розгляду до другого читання пропонуємо звернути увагу на необхідність усунення окремих його недоліків, пропозиції щодо чого додаються.

Додаток: на 10 арк.

1.1. Норми пунктів 3 та 4 частини другої статті 14 законопроекту, якими визначено підстави користування радіочастотним ресурсом, потребують узгодження із іншими нормами, визначеними у законопроекті, зокрема, з визначенням термінів "загальний дозвіл на використання радіочастот", "присвоєння радіочастоти" та словосполучення "експлуатаційні документи", що зустрічається у тексті законопроекту.

1.2. У статті 1 законопроекту слід видалити термін "загальний дозвіл на використання на використання радіочастот", оскільки процедури експлуатації радіоелектронних засобів без здійснення присвоєнь та без виконання розрахунків електромагнітної сумісності уже врегульовані пунктом 13 частини першої статті 10 законопроекту.

1.3. Також необхідно видалити термін "спільне користування радіочастотним ресурсом загальними та спеціальними користувачами", оскільки визначення терміну побудовано на основі процедур погодження, які уже описуються у відповідних статтях законопроекту.

Відповідні зміни необхідно також внести у статтю 11 законопроекту, визначивши, що ГШ ЗСУ здійснює присвоєння у смугах загального користування за умови їх погодження із діючими РЕЗ загальних користувачів. Для цього пункт 4) частини першої статті 11 законопроекту викласти в такій редакції:

"4) забезпечує присвоєння радіочастот та позивних сигналів спеціальним користувачам у смугах радіочастот спеціального та загального користування за умови погодження із діючими присвоєннями загальних користувачів в порядку, визначеному ГШ ЗСУ та національним регулятором, що використовуються спеціальними користувачами, визначає порядок видачі дозволів на експлуатацію".

1.4. У статті 10 законопроекту слова "суднова радіостанція" замінити словами "суднова станція", оскільки таке формулювання буде відповідати вимогам Регламенту радіозв’язку МСЕ (у всіх статтях та рекомендаціях використовується термін "суднова станція"). Крім того, в статті 22 та 45 законопроекту вже використовується вірний термін.

1.5. У статті 10 законопроекту пропонуємо видалити пункт 19, оскільки видача, оформлення документів на суднові станції та здійснення присвоєнь радіоаматорським станціям потребують проведення узгоджень із ГШ ЗСУ та, в окремих випадках, внесення в Міжнародний довідковий регістр радіочастот. Зазначені роботи виконуються УДЦР та потребують використання автоматизованої інформаційної системи управління радіочастотним ресурсом.

1.6. Частину другу статті 13 доцільно після пункту 7 доповнити новими пунктами 8 та 9 такого змісту:

"8) здійснення оформлення ліцензій на суднові станції, експлуатаційних документів, пов’язаних з користуванням радіочастотним ресурсом України радіоаматорами;"

"9) здійснює технічну експертизу з питань попередньої оцінки можливості виконання умов ЕМС для підготовки національним регулятором рішення про видачу ліцензії на користування радіочастотним ресурсом", оскільки стаття 27 законопроекту передбачає виконання Державним підприємством такої роботи.

Доцільно також опрацювати питання проведення координації присвоєнь іноземних користувачів, що надходять на міжнародну координацію від адміністрацій зв’язку сусідніх країн. Джерела фінансування опрацювання і здійснення координації присвоєнь, надісланих адміністраціями сусідніх країн на поточний момент не визначені.

1.7. Пункт 3 частини другої статті 14 пропонується викласти в такій редакції: "присвоєння радіочастот – технологічними користувачами, радіоаматорами та для надання безпроводового доступу до мережі Інтернет всередині приміщень барів, кафе, магазинів, офісних центрів, готелів та інших публічних місць, якщо доступ до мережі Інтернет є відкритим для усіх відвідувачів за умови забезпечення електромагнітної сумісності з іншими радіоелектронними засобами;", адже в подальших розділах законопроекту застосовується термін "присвоєння радіочастот технологічних користувачів". Це логічно тому, що стаціонарні РЕЗ технологічних користувачів повинні проходити через процедуру розрахунку ЕМС та присвоєння радіочастот. Випадки застосування радіоелектронних засобів без здійснення присвоєнь врегульовані пунктом 13 статті 10 законопроекту.

1.8. Частиною сьомою статті 30 законопроекту пропонується визначити, що не переоформлена в установлений термін ліцензія у випадку, передбаченому, зокрема, пунктом 7 частини першої цієї статті, є недійсною.

Водночас, пункт 7 частини першої статті 30 законопроекту підставою для переоформлення відповідної ліцензії передбачає спільну заяву суб'єктів господарювання щодо перерозподілу між ними частот, визначених в ліцензіях. Термінів та обов’язку подання такої спільної заяви законопроект не передбачає, а отже посилання на пункт 7 частини першої статті 30 законопроекту у частині сьомій цієї статті є недоцільним і потребує виключення.

Також для однозначного розуміння умовою подання спільної заяви, передбаченої пунктом 7 частини першої статті 30 законопроекту, слід визначити перерозподіл частот виключно у рівній кількості.

1.9. Частиною першою статті 34 законопроекту передбачено, що за видачу, продовження, переоформлення, видачу дублікатів ліцензій на користування радіочастотним ресурсом України справляється плата, розмір якої встановлюється Кабінетом Міністрів України і яка зараховується до Державного бюджету України. Водночас, частиною четвертою статті 31 законопроекту передбачено, що внесення змін до умов ліцензій у випадках, передбачених частиною першою цієї статті, здійснюється за умови внесення плати у розмірі, встановленому законом.

У зв’язку з цим, зазначені норми необхідно узгодити між собою в частині встановлення плати.

1.10. Частиною дев’ятою статті 42 законопроекту визначено, що "У разі, якщо протягом 30 робочих днів з дати отримання Генеральним штабом Збройних Сил України документів на погодження Державне підприємство не отримало від Генерального штабу Збройних Сил України результати погодження або непогодження, замовлене присвоєння радіочастот (радіочастотного каналу) вважається погодженим за принципом мовчазної згоди".

У зв’язку з цим, потребує визначення механізм подальших чітких дій та прийняття рішень Державним підприємством та суб’єктами господарювання для реалізації цього принципу або необхідно виключити такий принцип, що в поданій редакції є декларативним.

2.1. У пункті 13 статті 10 законопроекту необхідно виключити четвертий та п’ятий абзаци "ввезення на територію України та митне оформлення яких не потребує внесення до Реєстру радіоелектронних засобів;", "для яких не потрібна наявність документа про підтвердження відповідності;", оскільки відносини з питань митного оформлення регулюються Митним кодексом України.

2.2. Пунктом 19 частини першої статті 10 законопроекту передбачено, що національний регулятор здійснює оформлення ліцензій на суднові радіостанції, експлуатаційних документів, пов’язаних з користуванням радіочастотним ресурсом України радіоаматорами.

Проте статтею 35 Кодексу торгівельного мореплавства України передбачено, що судно повинно мати, зокрема, дозвіл на право користування судновою радіостанцією, журнал (щоденник радіослужби) та інші документи відповідно до Регламенту радіозв'язку.

У зв’язку з цим, потребує узгодження між собою в законодавчих актах назва документу, що дає право користування судновою радіостанцією.

2.3. Частину другу статті 40 законопроекту, якою передбачено, що "Документальне підтвердження відповідності радіоелектронних засобів технічним регламентам здійснюється згідно з Законом України "Про технічні регламенти та оцінку відповідності" шляхом декларування виробниками, їх уповноваженими представниками, імпортерами або постачальниками радіоелектронних засобів та випромінювальних пристроїв із застосуванням процедури оцінки відповідності, яка здійснюється акредитованими в установленому порядку органами з оцінки відповідності, перелік яких погоджується національним регулятором" пропонуємо виключити у зв’язку зі її неузгодженням з нормами Закону України "Про технічні регламенти та оцінку відповідності".

3.1) частину другу статті 25 законопроекту після слів "безпроводового доступу до мережі Інтернет" пропонуємо доповнити словосполученням ", відповідно до визначених Планом використання радіочастотного ресурсу України радіотехнологій та/або смуг радіочастот,";

3.2) частину п’ятнадцяту статті 27 законопроекту, якою передбачено, що зміст ліцензії визначається у ліцензійних умовах користування радіочастотним ресурсом України, які затверджує національний регулятор, пропонуємо доповнити реченням "Для забезпечення ефективного використання радіочастотного ресурсу національним регулятором можуть встановлюватись особливі умови у змісті ліцензії.";

3.3) Для усунення зайвих бар’єрів входу на ринок пропонуємо зменшити кількість документів, які необхідно подати для отримання ліцензії, зокрема, виключити пункти 2 та 4 частини другої статті 27 законопроекту.

Крім того, у зв’язку з тим, що документи можуть бути подані та отримані в електронному вигляді частину шосту статті 27 та частину сьому статті 28 законопроекту також доцільно виключити;

3.4) статтю 28 законопроекту пропонуємо доповнити положеннями, згідно з якими строк продовження дії ліцензії на користування радіочастотним ресурсом України не може бути меншим одного року;

3.5) у статтях 28, 29 законопроекту визначити терміни внесення користувачем радіочастотного ресурсу плати за продовження терміну дії ліцензії на користування радіочастотним ресурсом та отримання ліцензії на додаткову смугу частот;

3.6) пункт 3 частини другої статті 36 законопроекту після слів "на радіочастотний ресурс" доповнити словами "та/або не надав документа, що підтверджує внесення плати за її видачу;

3.7) визначити на законодавчому рівні, зокрема, у статті 36 законопроекту розмір відсоткової ставки грошового внеску (суми гарантії) від мінімальної вартості смуги радіочастоти, щодо якої прийнято рішення про проведення конкурсу або аукціону, який вноситься претендентом як засіб забезпечення сумлінності дотримання ним своїх зобов'язань на період проведення конкурсу або аукціону;

3.8) уточнити положення частини шостої статті 37 законопроекту, відповідно до якої розмір плати за отримання ліцензії на умовах конкурсу (аукціону) встановлюється Кабінетом Міністрів України за поданням національного регулятора. Оскільки, проведення аукціону за своєю суттю передбачає змагання пропозицій за ціною: учасник аукціону заявляє максимальний розмір коштів, який він має запропонувати за отримання відповідної ліцензії. З огляду на це, Кабінетом Міністрів України може встановлюватися лише розмір плати за отримання ліцензії на умовах конкурсу та початковий (мінімальний) розмір плати за отримання ліцензії, на умовах аукціону;

3.9) частину четверту статті 39 законопроекту доповнити наступними підставами для відмови в наданні згоди на впровадження нової радіотехнології:

"3) не підтвердження постачальником електронних комунікаційних послуг своєї фінансової та технічної спроможності щодо впровадження нової радіотехнології;

4) в результаті надання згоди на дострокове впровадження нової радіотехнології не буде дотримано основних засад державного управління та регулювання у сфері користування радіочастотним ресурсом України, визначених статтею 5 цього Закону.";

3.10) доопрацювати положення статті 39 "Оформлення ліцензії при достроковому впровадженні нових радіотехнологій" законопроекту з метою визначення в її змісті порядку оформлення та видачі такої ліцензії.

з питань здійснення нагляду (контролю) за користуванням радіочастотним України:

3.11) з метою забезпечення єдиних підходів до здійснення державного нагляду національним регулятором з урахуванням європейського досвіду, а також забезпечення на законодавчому рівні врегулювання засад щодо здійснення нагляду (контролю) за користуванням радіочастотним ресурсом, зокрема, встановлення повноважень та завдань уповноважених національним регулятором посадових осіб під час здійснення такого нагляду (контролю), пропонуємо у законопроекті передбачити аналогічні норми з цих питань, які встановлені у проекті Закону України "Про електронні комунікації", реєстраційний номер 3549-1 від 11.12.2015 та доповнити пункт 7 розділу VIII "Прикінцеві положення" законопроекту підпунктом 6 такого змісту: "6) у Законі України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (Відомості Верховної Ради України, 2007 р., № 29, ст. 389 із наступними змінами) частину другу статті 2 доповнити словами "нагляду (контролю) у сфері користування радіочастотним ресурсом України в смугах радіочастот загального користування"".