Відповідно до частини першої статті 8 Закону України "Про запобігання корупції" , пунктів 4.1-4.2 Регламенту Національного агентства з питань запобігання корупції , затвердженого рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції від 12 квітня 2016 року № 1, Національне агентство з питань запобігання корупції ВИРІШИЛО:

1. Затвердити Комунікаційну стратегію Національного агентства з питань запобігання корупції на 2018-2020 роки (далі - Стратегія), що додається.

2. Самостійним структурним підрозділам подавати щороку до 15 лютого, 15 квітня, 15 липня і 15 жовтня Відділу інформаційної політики та зв'язків із ЗМІ апарату Національного агентства інформацію про стан виконання затвердженої цим рішенням Стратегії.

3. Відділу інформаційної політики та зв'язків із ЗМІ апарату Національного агентства забезпечити підготовку звітів про виконання Стратегії за відповідні періоди.

4. В. о. керівника апарату Національного агентства з питань запобігання корупції Писаренку О.О. забезпечити моніторинг виконання Стратегії.

5. Контроль за виконанням цього рішення покласти на Голову Національного агентства Мангула О.А.

Національне агентство з питань запобігання корупції (далі - Національне агентство) є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, відповідальним за формування антикорупційної політики та запобігання корупції. Національне агентство утворене відповідно до Закону України "Про запобігання корупції" (далі - Закон), прийнятого 14 жовтня 2014 року. Створення та успішна діяльність Національного агентства була однією з передумов отримання Україною безвізового режиму з ЄС та успішної співпраці з МВФ.

Комунікаційна стратегія Національного агентства з питань запобігання корупції - комплексна програма дій, яка є складовою частиною процесу стратегічного планування, спрямованою на підвищення рівня довіри до Національного агентства, забезпечення його інформаційної присутності в суспільстві, формування пріоритетних напрямів комунікацій з цільовими аудиторіями та реалізацію функціональних повноважень агентства з превенції корупційної діяльності.

Національне агентство перебуває в процесі формулювання своєї комунікаційної стратегії, яка повинна включати як внутрішню, так і зовнішню комунікацію, координацію з міжнародними експертами та громадськістю, використання сучасних інформаційних ресурсів, заходи антикорупційного спрямування. Національне агентство потребує посилення інституційної спроможності та виконання покладених на агентство Законом України "Про запобігання корупції" превентивних функцій.

Комунікаційна стратегія спрямована на підвищення рівня довіри до Національного агентства, покращення іміджу агентства шляхом запровадження системних комунікацій, підвищення обізнаності громадян у сфері антикорупційних реформ, активної участі громадян України, організацій громадянського суспільства, ЗМІ та міжнародних аудиторій в антикорупційних заходах та формування критичного рівня нетерпимості до корупції.

Реалізація стратегії має не тільки забезпечити поширення інформації про діяльність Національного агентства, але й виправити нав'язані українському суспільству хибні стереотипи щодо органу. Одними з основних таких кліше, які посилено впроваджуються в суспільну свідомість опонентами антикорупційних реформ і зумовлюють хибні очікування громадян, на теперішній час є стереотипи на зразок "НАЗК працює тільки для перевірки е-декларацій", "НАЗК має саджати за ґрати корупціонерів", "НАЗК фінансує політичні партії". Впровадження комунікаційної стратегії має знівелювати цю тенденцію та вплинути на формування раціонального, повноцінного та повнобічного сприйняття роботи Національного агентства.

Таким чином, комунікаційна стратегія Національного агентства спрямована на надання об'єктивної інформації про діяльність антикорупційного органу, налагодження постійного діалогу з суспільством, формування високого рівня правової свідомості населення, обізнаності громадян щодо відповідальності за корупційні правопорушення та нетерпимості до корупції на будь-якому рівні.

Зміст і структура комунікаційної стратегії визначаються цілями Національного агентства, завдання стратегії ґрунтуються на нормах Конституції України, Законів України "Про запобігання корупції", "Про політичні партії в Україні", "Про державну службу", "Про центральні органи виконавчої влади", "Про доступ до публічної інформації", проекту "Антикорупційної стратегії на 2018-2020 роки", Стратегії розвитку Національного агентства на 2017-2020 роки та планів її реалізації, інших національних і міжнародних актах.

Комунікаційна стратегія формується на основі встановленої місії, завдань та розробленої Стратегії розвитку Національного агентства. Інформаційною базою для її розробки стали результати проведених досліджень (аналіз внутрішнього середовища та зовнішнього оточення, аналіз аудиторій, визначення цільових груп).

Ефективність оновлених комунікаційних процесів має оцінюватися за допомогою регулярних досліджень усіх цільових аудиторій. Регулярне вивчення цільових аудиторій - їх інформаційних потреб, пріоритетних каналів комунікації, рівень задоволення отриманою інформацією - один із ключових моментів реалізації комунікаційної стратегії Національного агентства. Написанню комунікаційної стратегії передували стратегічні сесії, фокус-групи та проведення аналізу зовнішніх та внутрішніх факторів впливу (SWOT-аналіз).

Передбачається, що комунікаційна стратегія активно реалізовуватиметься протягом 2018-2020 років. Завдання, визначені цією Комунікаційною стратегією, впродовж визначеного часу будуть досягнені.

Комунікаційну стратегію Національного агентства з питань запобігання корупції на 2018-2010 роки підготовлено на основі проекту Комунікаційної стратегії, розробленої на замовлення Антикорупційної ініціативи Європейського Союзу (EUACI), за редакцією Національного агентства.

1.1. Аналіз ситуації. SWOT-аналіз

Аналіз зовнішніх та внутрішніх факторів впливу (SWOT-аналіз) має за мету виявити сильні та слабкі сторони Національного агентства як інституції, що здійснюватиме комунікаційну стратегію протягом наступних двох років, та спланувати можливості для покращення комунікативно-інформаційної складової, нівелювання загроз. Таким чином, передбачається посилення нових можливостей у роботі Національного агентства, визначення ймовірних ризиків (внутрішніх та зовнішніх) та їх усунення, використання переваг (сильних сторін) для корекції репутаційної складової органу та виконання ним своїх превентивних функцій у повною мірою.

1.2. Комунікаційні цілі й завдання

Попри справді підвищене прагнення до подолання корупції, освіченість і поінформованість, суспільство все ще залишається толерантним до побутового хабарництва. Засуджуючи корупцію у вищих ешелонах влади, українці все ще не змінюють власної моделі поведінки: не реагують (не повідомляють) на корупційні правопорушення, розраховуються за отримані освітні, медичні, соціально-побутові послуги "презентами", дозволяють використовувати свої персональні дані під час виборів тощо.

Комунікаційні цілі Національного агентства мають бути спрямовані на формування в суспільстві нетерпимості до корупції, зміни стереотипного сприйняття корупції як елемента вирішення будь-яких питань, засудження побутової, "стогривневої" корупції, так званого "низового" хабарництва, яке як і корупція на вищому рівні становить загрозу національній безпеці та є перешкодою сталого економічного розвитку країни.

Ціль: сучасна й зрозуміла комунікація органу з внутрішніми та зовнішніми аудиторіями, забезпечення скоординованої, комплексної та своєчасної подачі інформації, формування антикорупційної культури у суспільстві, посилення комунікаційних процесів у межах виконання Національним агентством превентивних функцій.

Завдання:

1. Здійснювати вплив на рівень правової свідомості населення, зокрема підвищувати обізнаність громадян щодо своїх прав та свобод у протидії корупційним проявам та корупційним порушенням.

2. Побудувати систему комунікацій та оптимізувати комунікативні потоки інформації про діяльність Національного агентства та результативність органу. Зменшити кількість дезінформації.

3. Підвищити рівень публічної обізнаності про сферу компетенції (мандат) Національного агентства та його превентивні функції.

4. Посилити репутаційний рівень Національного агентства як єдиного в Україні превентивного антикорупційного органу державної влади, на який покладено повноваження щодо формування та реалізації державної антикорупційної політики.

Місія: запобігати корупції та сприяти формуванню доброчесності й нульової терпимості до корупції в державі та суспільстві.

Бачення: кількісне та якісне зниження рівня корупції й поширення корупційних практик в Україні.

1.3. Кризові комунікації

Криза - подія чи дія, яка може негативно вплинути на репутацію, діяльність та фінансове становище Національного агентства; підірвати довіру до агентства з боку громадськості, партнерів та інших ключових аудиторій.

Характерними ознаками кризи є: нестача фактів та інформації, брак часу на реагування, відволікання ресурсів, обмежена передбачуваність (фактор несподіванки), зміщений фокус подання інформації.

Національне агентство є потенційно кризовим з огляду на правову природу та обсяг компетенції агентства, виконання повноважень агентства в частині формування та моніторингу реалізації антикорупційної політики в державі, запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, здійснення фінансового контролю за майновим станом публічних службовців та моніторингу їх способу життя, державного фінансування політичних партій, забезпечення ведення Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення, та реалізацію інших визначених Законом України "Про запобігання корупції" функцій.

Фактично кожна фізична чи юридична особа, щодо якої Національне агентство здійснює чи здійснюватиме певні дії в межах своїх повноважень, стає потенційним опонентом органу, трансформуючи суб'єктивні претензії (упереджене ставлення) в критику, негативні меседжі, закиди та заяви політичного змісту.

Національне агентство має здійснювати інформаційний опір кампаніям, спрямованим проти репутації Національного агентства, ефективності та доброчесності інституції як такої, та мати чітку позицію щодо інформаційних війн проти окремих функцій Національного агентства або інструментів, якими оперує орган. Кризові комунікації також мають мінімізувати ризики появи чорного піару проти окремих членів Національного агентства та його співробітників.

Національне агентство потребує систематичної та послідовної роботи з громадськістю, ЗМІ, експертним середовищем, оскільки існує ситуація постійного "підігріву" інформації кризового характеру щодо роботи органу. Ризики деформації інформаційного сприйняття роботи агентства, нагнітання політичного дискурсу щодо репутації органу, поширення у суспільстві недовіри та посилення критичної оцінки ускладнюють виконання повноважень Національного агентства у повній мірі.

Мета кризової комунікації: підтримка стійкої репутації Національного агентства та мінімізація можливих репутаційних ризиків.

Завдання: захист Національного агентства та його репутації через позиціонування агентства як елемент вирішення проблеми, що склалася, а не її джерело.

Команда з кризових комунікацій: група керівників, завданням якої є пряма участь у реагуванні на кризову ситуацію через організацію та проведення всіх необхідних заходів.

Склад: Голова Національного агентства, члени Національного агентства, керівник апарату Національного агентства, прес-секретар Голови Національного агентства, керівник Відділу інформаційної політики та зв'язків зі ЗМІ, керівники департаментів (за необхідності).

Структура повідомлень під час кризи

Ключові повідомлення під час кризи розробляються командою з кризових комунікацій залежно від ситуації, що склалася. Такі повідомлення мають фокусуватись на вирішенні проблеми й усуненні кризової ситуації.

Враховуючи досвід роботи Національного агентства протягом 2016-2017 років, кризові ситуації виникають технічного, політичного, інформаційного, законодавчого та внутрішнього характеру.

Стратегія та план антикризових дій розробляються командою з кризових комунікацій відповідно до кожного типу кризової ситуації. Наприклад:

2.1. Ключові аудиторії

Сегментація ключових аудиторій комунікаційної діяльності Національного агентства дозволяє врахувати їхні потреби та обрати найбільш оптимальні канали комунікації органу з ними.

Загальна аудиторія: Київ і регіони (відповідно до анонсів та проведення заходів, тренінгів, програм). З огляду на визначені цілі та завдання комунікаційної стратегії коло ключових аудиторій є достатньо всеохоплюючим:

державні органи: Адміністрація Президента, Верховна Рада України, Кабінет Міністрів України, центральні органи виконавчої влади, представники судової влади, органи місцевої влади;

потенційні партнери серед державних органів: антикорупційні (НАБУ, САП, АРМА), правоохоронні (ГПУ, СБУ, Національна поліція), Державна служба спеціального зв'язку та захисту інформації;

міжнародні партнери: проекти технічної допомоги, міжнародні організації, антикорупційні органи інших країн, дипломатична спільнота;

ЗМІ: національні, регіональні, міжнародні;

треті сторони: громадські організації, незалежні експерти, бізнес-спільнота;

внутрішня аудиторія: члени Національного агентства, керівники департаментів, співробітники (екс-співробітники) агентства.

2.2. Основні теми для проактивних комунікацій

Комунікації формуються навколо стратегічних цілей і завдань. Національне агентство зацікавлене в тому, щоб комунікації з ключовими аудиторіями мали ініціативний характер, формували активну позицію несприйняття корупції та масову антикорупційну активність замість пасивності, інертності, нігілізму.

Основними темами, які здатні впливати на зміни вектора суспільної свідомості та змінювати традиційну для українців модель поведінки "моя хата скраю, нічого не знаю" на європейський формат активної участі кожного громадянина в житті суспільства та у проведенні реформ, на посилення авторитету Національного агентства є:

Національне агентство - єдиний превентивний орган у сфері запобігання корупції;

загальне позиціювання Національного агентства:

ключові досягнення за основними напрямами роботи агентства;

реалізація Стратегії розвитку НАЗК на 2017-2020 рр.;

ініціативи у сфері міжнародного співробітництва;

дослідження рівня корупції в Україні є інструментом визначення ефективності проведення антикорупційних реформ;

кожен українець - свідомий активний учасник процесу знищення корупції в державі. Обізнаність з антикорупційним законодавством - запорука прогресивного поступу держави у боротьбі з корупцією.

2.3. Ключові повідомлення

Ключові повідомлення (меседжі) висловлюють основну думку, яку має донести Національне агентство у спілкування зі своїми ключовими аудиторіями.

Ключові повідомлення розроблені за результатами обговорень та підготовки комунікаційної стратегії Національного агентства з громадськістю, міжнародними партнерами, ґрунтуються на місії Національного агентства, виконанні завдань і відображають очікування аудиторій щодо органу.

Комунікаційна стратегія Національного агентства впроваджується навколо цього переліку ключових повідомлень:

Національне агентство - формує активну скоординовану роботу з вироблення і реалізації антикорупційної політики в Україні як комплексу правових, економічних, освітніх, виховних, організаційних та інших заходів, спрямованих на створення і забезпечення функціонування системи запобігання та протидії корупції, а також усунення причин її виникнення.

Національне агентство - активний учасник процесу створення необхідної законодавчої основи для вироблення і реалізації ефективної державної антикорупційної політики, зокрема і шляхом подальшої імплементації міжнародно-правових зобов'язань України у відповідній сфері.

Національне агентство керується у своїй роботі принципами верховенства права. Національне агентство є незалежним органом, непідконтрольним будь-яким органам влади чи політичним інтересам.

Національне агентство створене як незалежний орган центральної влади, відповідальний перед Верховною Радою України і підконтрольний їй, підзвітний Кабінету Міністрів України.

Національне агентство є відкритим для суспільного контролю, прозорим у процесі прийняття рішень та у своїй діяльності, об'єктивним у своїх рішеннях.

Керівний склад Національного агентства - це 5 членів агентства, які обираються на конкурсній основі, за участі представників громадськості в конкурсній комісії, усі рішення Національного агентства приймаються колегіально, шляхом голосування.

Ефективність роботи Національного агентства - це рівень взаємодії громадян у формуванні та реалізації антикорупційних реформ, що впливає на загальний рівень антикорупційних настроїв у суспільстві.

2.4. Канали комунікацій

Для ефективного досягнення поставлених комунікаційних цілей і завдань необхідно максимально використовувати увесь спектр каналів та інструментів комунікації.

Канали комунікації

Власні

Офіційний веб-сайт агентства

Офіційна FB-сторінка агентства

Особисті зустрічі

Друковані матеріали

E-mail-розсилка

Канал на YouTube

Мікроблог Twitter

Зовнішні

ЗМІ - друковані, Інтернет, ТБ, радіо

Соціальна реклама

Участь у заходах (організованих як Національним агентством, так і третіми сторонами).

Комунікаційний план передбачає реалізацію завдань комунікаційної стратегії. Комунікаційний план включає комунікаційні плани за кожним з напрямів роботи Національного агентства (за відповідними Департаментами) та загальний план.

Комунікаційний план для кожного Департаменту Національного агентства включає інформаційні кампанії, які проходитимуть відповідно до розробленого медіаплану та включатимуть використання власних і зовнішніх каналів комунікації. Концепція такої інформаційної кампанії передбачає створення власного інформаційного продукту (відео-, аудіоролики, он-лайн курси, прямі ефіри у соціальних мережах, опитувальники, друкована продукція, поширення текстових та відео-релізів тощо) та використання публічних масових заходів (прес-конференції, брифінги, прес-зустрічі, інтерв'ю для журналістів, які спеціалізуються на темі кампанії, тренінги, круглі столи, конференції, презентації, соціологічні опитування тощо).

3.1. Комунікаційний план. Департамент координації антикорупційної політики

Вироблення і реалізація антикорупційної політики - комплекс правових, економічних, освітніх, виховних, організаційних та інших заходів, спрямованих на створення і забезпечення функціонування системи запобігання та протидії корупції, а також усунення причин її виникнення.

Комунікаційний план для Департаменту антикорупційної політики передбачає проведення на постійній основі інформаційних кампаній, орієнтованих на різні соціальні групи та спрямованих на усунення толерантного ставлення до корупції. В тому числі формулювання чітких меседжів, які б змусили людей змінити пасивну поведінку (пасивне сприйняття корупції на всіх рівнях) та заохотили бути проактивними (повідомляти про випадки корупції, ставати викривачами).

1. Інформаційні кампанії (відповідно до медіапланів*):

# Доброчесність долає корупцію! (реалізація антикорупційної політики як запорука демократичного розвитку й економічної стабільності, формування нетерпимості до корупції в суспільстві);

# Україна - європейська держава! (реалізація антикорупційної політики - імплементація міжнародних стандартів з подолання корупції, скоординована політика протидії корупції);

# Зміни життя! (превенція - безпека суспільства від корупційних проявів, правила прозорості й відповідальності для всіх і кожного, дослідження стану корупції як механізм протидії корупції у суспільстві).

2. Підвищення обізнаності про законодавство і мандат Національного агентства, освітньо-комунікаційна робота (відповідно до медіапланів*):

впровадження та практика застосування правових механізмів запобігання корупції в публічному та приватному секторах.

3. Нові форми співпраці з ГО, ЗМІ, міжнародне партнерство:

забезпечення роботи Громадської ради при Національному агентстві;

формування пулу представників ГО, експертів, політологів у розрізі постійної взаємодії з Національним агентством;

співпраця в рамках міжнародних угод і меморандумів, проектів, програм.

3.2. Комунікаційний план. Департамент організації роботи із запобігання та виявлення корупції

Подолання корупції в країні загалом та боротьба з її проявами в окремих сферах економіки і державного управління залежить від впровадження стійких правил доброчесності, запобігання та виявлення корупції у державних органах та органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах та організаціях, популяризації та стимулювання політики викриття корупції.

Комунікаційний план для Департаменту організації роботи із запобігання та виявлення корупції передбачає проведення на постійній основі інформаційних кампаній, спрямованих на активне залучення громадян до реалізації антикорупційних реформ, з акцентом на комплексному державницькому підході до боротьби з корупцією в усіх сферах життєдіяльності.

1. Інформаційні кампанії (відповідно до медіапланів*):

# Реєстр корупціонерів (формування та ведення Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення);

# Не мовчати! (викривати корупцію - життєва необхідність, співпраця з уповноваженими підрозділами (особами) з питань запобігання та виявлення корупції та співпраця з викривачами фактів корупції, запобігання корупції в публічному та приватному секторах);

# Доброчесний чиновник (змінити свідомість - можливо, доброчесна поведінка державних службовців як один з головних факторів знищення корупції в органах державної влади, відповідальність за вчинення корупційних або пов'язаних з корупцією правопорушень).

2. Професійна компетенція та вдосконалення юридичних знань у працівників уповноважених підрозділів (осіб) з питань запобігання та виявлення корупції державних органів та органів місцевого самоврядування:

навчальна спроможність Національного агентства, програми і курси, відео-блоки, надання вчасної інформації зі сфери компетенції Національного агентства.

3. Міжнародне партнерство:

співпраця в рамках міжнародних угод і меморандумів, проектів, програм.

3.3. Комунікаційний план. Департамент моніторингу дотримання законодавства про конфлікт інтересів та інших обмежень щодо запобігання корупції

Впровадження дієвої системи запобігання, виявлення та реагування на випадки конфлікту інтересів та порушень інших антикорупційних обмежень і вимог для публічних державних службовців з метою забезпечення дотримання антикорупційного законодавства та зниження рівня корупції шляхом проведення на постійній основі інформаційних кампаній, спрямованих на обізнаність осіб щодо виконуваних Національним агентством повноважень в частині моніторингу дотримання законодавства про конфлікт інтересів та інших обмежень щодо запобігання корупції.

1. Інформаційна кампанія (відповідно до медіапланів*):

# Конфлікт інтересів - треба знати! (положення законодавства про конфлікт інтересів, сутність правопорушень, права та обов'язки суб'єктів, на яких поширюється дія Закону).

2. Підвищення рівня обізнаності осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та прирівняних до них осіб про ознаки правопорушень, пов'язаних з недотриманням вимог щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів та інших обмежень щодо запобігання корупції, а також щодо моделей поведінки в різних ситуаціях з можливими корупційними ризиками: