'...' Реалізація конституційного права громадян на належні, безпечні та здорові умови праці ґрунтується на основних принципах державної політики в галузі охорони праці, зокрема на такому принципі, як пріоритет життя і здоров’я працівників та повної відповідальності роботодавця за охорону праці на підприємстві.

Статтею 8 Закону України "Про охорону праці" (далі — Закон) встановлено, що на роботах із шкідливими і небезпечними умовами праці, а також роботах, пов’язаних із забрудненням або несприятливими метеорологічними умовами, працівникам видаються безоплатно за встановленими нормами спеціальний одяг, спеціальне взуття та інші засоби індивідуального захисту, а також мийні та знешкоджувальні засоби. Згідно з колективним договором роботодавець може додатково понад встановлені норми видавати працівникові певні засоби індивідуального захисту, якщо фактичні умови праці цього працівника вимагають їх застосування.

Також у колективному договорі, угоді сторони передбачають комплексні заходи щодо досягнення встановлених нормативів безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, підвищення існуючого рівня охорони праці, запобігання випадкам виробничого травматизму, професійного захворювання, аваріям і пожежам, визначають обсяги та джерела фінансування зазначених заходів.

Відповідно до вимог Закону роботодавець зобов’язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.

Статтею 19 Закону встановлено, що фінансування охорони праці здійснюється роботодавцем.

Слід зазначити, що пп.165.1.9 ст. 165 Податкового кодексу України, зі змінами та доповненнями (да-лі — Кодекс), визначено, що вартість безоплатного лікувально-профілактичного харчування, молока або рівноцінних йому харчових продуктів, газованої солоної води, мийних і знешкоджувальних засобів, а також спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту, якими роботодавець забезпечує платника податку відповідно до Закону, спеціального (форменого) одягу та взуття, що надається роботодавцем у тимчасове користування платнику податку, який перебуває з ним у трудових відносинах, не включається до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу.

Крім того, витрати на придбання засобів для чищення чи побутової хімії, які використовуються не лише у виробничих приміщеннях, а на підприємстві загалом, також може бути відображено у складі податкових витрат як витрати на охорону праці у складі загальновиробничих витрат або тих витрат, на які вони відносяться в бухгалтерському обліку, наприклад, у складі адміністративних витрат як інші витрати загальногосподарського призначення згідно з п.18 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 "Витрати", затвердженого наказом Мінфіну України від 31.12.99 р. № 318. У цьому випадку в податковому обліку такі витрати знайдуть відображення не серед витрат операційної діяльності, а серед інших витрат господарської діяльності.