Відповідно до частини першої статті 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 23.09.99 N 1105 (далі - Закон N 1105) допомога у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю виплачується застрахованим особам залежно від страхового стажу в таких розмірах: 50 % середньої заробітної плати - застрахованим особам, які мають страховий стаж до трьох років; 60 % середньої заробітної плати - застрахованим особам, які мають страховий стаж від трьох до п'яти років; 70 % середньої заробітної плати - застрахованим особам, які мають страховий стаж від п'яти до восьми років; 100 % середньої заробітної плати - застрахованим особам, які мають страховий стаж понад вісім років.

Згідно з частиною першою та другою статті 21 Закону N 1105 страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала страхуванню у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та за який вона та роботодавець або лише вона щомісяця сплачували страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється за даними персоніфікованого обліку відомостей про застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, а за періоди до його запровадження - за порядком та на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше.