Державна регуляторна служба України (Служба) має своїм обов’язком звернутися з приводу ситуації, яка склалася навколо проекту постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Переліку груп технічно складних побутових товарів, які підлягають гарантійному ремонту (обслуговуванню) або гарантійній заміні, в цілях застосування реєстраторів розрахункових операцій та внесення змін до Порядку гарантійного ремонту (обслуговування) або гарантійної заміни технічно складних побутових товарів" (далі – проект постанови), редакцію якого прийнято на засідання Кабінету Міністрів 16.03.2017 року.

Державна регуляторна служба України в межах повноважень, наданих Законом України від 11.09.2003 № 1160-IV "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності", розглядає в установленому порядку проекти регуляторних актів, що подаються на погодження, і відповідні аналізи регуляторного впливу та приймає, в строк визначений цим Законом, рішення про погодження цих проектів або про відмову в їх погодженні.

Мінекономрозвитку листом від 27.02.2017 № 3631-06/6161-03 надало на розгляд та погодження до Служби відповідний проект постанови та додані до нього супровідні документи, а саме: Аналіз його регуляторного впливу (АРВ) та копія оприлюдненого повідомлення про оприлюднення проекту від 27.02.2017 року, з терміном прийняття зауважень та пропозицій від суб’єктів господарювання до 28.03.2017 року.

Після проведеного аналізу інформації, викладеної у наданому Аналізі регуляторного впливу до проекту постанови відповідно до вимог Методики проведення аналізу регуляторного впливу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2004 № 308 (зі змінами) було виявлено низку принципових порушень під час його підготовки, а також встановлено факти наведення недостовірних даних, які значно викривляють та нівелюють реальний вплив запропонованого даним проектом постанови регулювання на сферу інтересів суб’єктів господарювання, які безпосередньо підпадають під дію даного акта, найголовнішими серед яких є такі:

1. У розділі 1 АРВ розробником задекларовано, що обов’язковість застосування РРО при реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, в першу чергу стосуватиметься суб’єктів малого (мікро) бізнесу, оскільки переважна більшість цих фізичних осіб – підприємців працюють на ринках або мають мережу, розташовану у торгових центрах, торгових рядах або окремо і на сьогодні саме ними реалізується значна кількість зазначених товарів.

Однак, оцінка впливу дії положень запропонованого проекту постанови на сферу інтересів суб’єктів господарювання проведено на основі аналізу даних із інформаційних систем ДФС лише щодо фізичних осіб – підприємців 3 групи спрощеної системи оподаткування.

Зазначене значно зменшує реальний масштаб впливу запропонованого проектом постанови регулювання, та не дозволяє адекватно оцінити затрати суб’єктів господарювання, зокрема, платників єдиного податку 1 та 2 груп, які першочергово підпадають під дію даного проекту акта.

2. Розробником проведено аналіз затрат суб’єктів малого підприємництва у грошовій формі за принципом мінімальних затрат (наприклад, для розрахунку вартості люд./дн. застосовувався розмір мінімальної зарплати), приймаючи за основу величину у розмірі погодинної оплати праці одного фахівця - 18.00 грн . (3200 грн. / 22 дні (кількість робочих днів у місяці) / 8 год. (робочий час протягом 1 дня)).

Проте, відповідно до статті 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2017" встановлено у 2017 році мінімальну заробітну плату:

- у місячному розмірі: з 1 січня - 3200 гривень;

- у погодинному розмірі: з 1 січня - 19,34 гривні.

Відповідно до статті 3' Закону "Про оплату праці" розмір заробітної плати працівника за повністю виконану місячну (годинну) норму праці не може бути нижчим за розмір мінімальної заробітної плати.

Враховуючи зазначене, розрахунок М-тесту проведено некоректно, та, як наслідок, витрати суб’єктів господарювання занижено, та є такими, які не відповідають дійсності.

3. При проведенні розрахунку вартості реєстрації РРО (у томі числі отримання резервного номера та реєстраційного посвідчення) розробником приведено часові затрати у розмірі – 16 годин.

Проте розрахований термін виконання всіх процедур для реєстрації РРО є нереальним для виконання, адже детальний порядок здійснення даної процедури визначений наказом Мінфіну від 14.06.2016 № 547 "Про затвердження порядків щодо реєстрації реєстраторів розрахункових операцій та книг обліку розрахункових операцій", передбачає затрати часу мінімум 8 робочих днів або 64 год. (2 робочі дні – розгляд контролюючим органом поданої заяви від суб’єкта господарювання; 5 робочих днів - суб'єкт господарювання повинен забезпечити переведення РРО у фіскальний режим роботи (внесення фіскального номера до фіскальної пам'яті РРО, персоналізація та опломбування РРО в ЦСО); 1 наступний робочий день – дата видачі посвідчення РРО).

З огляду на викладене, зазначене дало підстави вважати, що запропонований АРВ є недосконалим, не дає змоги обґрунтовано оцінити ефективність запропонованого механізму державного регулювання, неможливість вирішення існуючої проблеми за допомогою інших альтернативних способів, та зробити висновок щодо забезпечення максимально можливих позитивних результатів від дії цього акту за рахунок мінімально необхідних витрат ресурсів суб’єктів господарювання, громадян та держави.

Крім того, безпосередньо редакція Переліку, що була схвалена, є неоднозначною для розуміння особами, які повинні виконувати її вимоги, оскільки в багатьох місцях вона містить однакове найменування товарних позицій але за різними кодами, що є суб’єктивним фактором й в подальшому може бути основою для маніпуляцій з боку контролюючих органів.

Розуміючи суттєвий вплив даного проекту на ринкове середовище та враховуючи численні звернення суб’єктів господарювання з приводу редакції проекту постанови на адресу Служби, нею було ініційовано проведення декількох нарад із залученням Громадської Ради та представників ринку, а також розробника даного проекту, з метою напрацювання редакції відповідного Переліку, яка б забезпечувала мінімальне фінансове навантаження на діяльність дрібних суб’єктів господарювання, останню з яких було проведено 15.03.2017 року, та в ході якої було прийнято компромісне рішення щодо виключення з Переліку низки окремих позицій, які не підпадають під категорію "технічно складних побутових товарів".

Натомість пропозиції що були напрацьовані в ході цих зустрічей не знайшли повного відображення у кінцевої редакції Переліку.

Водночас Службою, внаслідок проведеної альтернативної оцінки можливих наслідків запропонованого проектом постанови регулювання, витратну частину якої повинні понести платники єдиного податку 1 та 2 груп (близько 300 000) було встановлено, що в разі обов’язкового придбання та використання ними РРО, прямі витрати можуть становити орієнтовно понад 34 млрд. грн.