Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), розглянула звернення ТОВ "[...]" щодо практичного застосування норм чинного законодавства та в межах компетенції повідомляє.

Відповідно до інформації, наведеної у зверненні, платником податків провадиться діяльність у сфері телевізійного мовлення та виробництва кіно- та відеофільмів, телевізійних програм, в тому числі виробництво новин.

З метою виробництва/надання послуг працівники ТОВ "[...]" неодноразово направляються у відрядження в інші населенні пункти терміном на 1 робочий день для проведення зйомок сюжетів, репортажів, інтерв'ю тощо. До працівників товариства відносяться: журналісти, кореспонденти, ведучі, а також водії знімальної групи, які забезпечують доставку таких працівників до місця зйомок.

Такі зйомки за специфікою часто:

одноденні, що не передбачають оплату проживання;

без придбання проїзних документів, тобто на автотранспортних засобах - що використовуються платником податків на праві власності або оренди, чи з залученням транспортного супроводу третьої сторони надавача комплексу технічних послуг під час виробництва новин;

відбуваються на вулицях, у громадських місцях, на відкритих (лісистих) місцевостях, тобто приймаюча сторона яка могла би підтвердити прибуття у місце відрядження - відсутня.

Проведення зйомок сюжетів, репортажів, інтерв'ю, здійснюється працівниками товариства на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, тривають ворожі обстріли, що можуть нести небезпеку для життя працівників.

Відрядження здійснюються із використанням автомобільного транспорту платника податків.

Платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з питання:

Чи є наказ про відрядження (в якому зазначено відомості щодо мети відрядження, терміну, місяця куди направляється особа), подорожній лист (в якому зазначено службовий автомобіль та маршрут пересування) та/або Звіт про відрядження у довільній формі, який погоджується безпосереднім керівником відповідного підрозділу достатніми підтверджуючими документами для необкладання податком на доходи фізичних осіб та військовим збором добових у випадках одноденних відряджень працівників платника податків?

Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Кодексу.

Відповідно до п. 162.1 ст. 162 Кодексу платником податку на доходи фізичних осіб є, зокрема, фізична особа - резидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.

Згідно з пп. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 Кодексу об'єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Перелік доходів, які включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку визначено п. 164.2 ст. 164 Кодексу, зокрема, сума надміру витрачених коштів/електронних грошей, отриманих платником податку на відрядження або під звіт та не повернутих у встановлені законодавством строки, розмір якої обчислюється відповідно до п. 170.9 ст. 170 Кодексу (пп. 164.2.11 п. 164.2 ст. 164 Кодексу).

Разом з тим перелік доходів, які не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, встановлено ст. 165 Кодексу, зокрема, кошти, отримані платником податку на відрядження або під звіт і розраховані згідно із п. 170.9 ст. 170 Кодексу, а також суми компенсаційних виплат в іноземній валюті, що виплачуються відповідно до закону працівникам дипломатичної служби, направленим у довготермінове відрядження (пп. 165.1.11 п. 165.1 ст. 165 Кодексу).

Відповідно до пп. 1.7 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу звільняються від оподаткування військовим збором доходи, що згідно з розділом IV Кодексу та підрозділом 1 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у пп. 165.1.36 п. 165.1 ст. 165, п. п. 3 і 4 п. 170.13-1 ст. 170 Кодексу та п. 14 підрозділу 1 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу.

Згідно з пп. "а" пп. 170.9.1 п. 170.9 ст. 170 Кодексу не є доходом платника податку - фізичної особи, яка перебуває у трудових відносинах із своїм роботодавцем або є членом керівних органів підприємств, установ, організацій, сума відшкодованих йому у встановленому законодавством порядку витрат на відрядження в межах фактичних витрат, а саме: на проїзд (у тому числі перевезення багажу, бронювання транспортних квитків) як до місця відрядження і назад, так і за місцем відрядження (у тому числі на орендованому транспорті), оплату вартості проживання у готелях (мотелях), а також включених до таких рахунків витрат на харчування чи побутові послуги (прання, чищення, лагодження та прасування одягу, взуття чи білизни), на найм інших жилих приміщень, оплату телефонних розмов, оформлення закордонних паспортів, дозволів на в'їзд (віз), обов'язкове страхування, інші документально оформлені витрати, пов'язані з правилами в'їзду та перебування у місці відрядження, в тому числі будь-які збори і податки, що підлягають сплаті у зв'язку із здійсненням таких витрат.